Ламають руки в горі матері,
Батьки ридають над синами,
Їх більше сотні полягло,
Хто ж сіяв ворожнечу поміж нами?!
Хто подавав такий наказ,
Щоб брат пішов на брата?
Ще вчора у батьків був син,
А діти мали тата…
Як пояснити їм, малим,
Як подивитись в ясні очі?
Що в мирний час загинули вони,
Хто горе Україні напророчив?
Прийде весна ще не одна,
Буятиме зелено-білим цвітом гілля.
Та у загиблих молодих синів
Не буде вже весілля…
В молитвах пам’ятаймо їх усіх,
Простім і тих, хто в них життя забрав.
Всевишній знає, в кого який гріх,
І наш народ чого повстав!
Марія ЦИМБАЛЮК, м. Бершадь.
