«Їх туди несуть оберемками, кладуть поверх пов’ялих і знову несуть…», – ділиться побаченим батько після «прогулянки» Майданом.
В Одесі: «Якщо вийшло на протест 30 тисяч людей – це вже досягнення», – переконує однокласниця, яка вже третій рік живе у місті біля моря.
У Луганську: «Вони себе асоціюють з Росією, я навіть зі своїм прапорщиком сварився не раз через це, але їх не зміниш», – однокласник, який здобуває освіту на сході.
У Львові: «Я буду воювати, якщо доведеться, хоч і не військовозобов’язаний», – це одногрупник.
У Криму: «На жаль, серед українців є багато «манкуртів», які забули рідний край і хто вони є. Татар почав по-чесному поважати за те, що вони відкрито не бояться висловлюватись про те, що люблять Україну і не хочуть до Росії», – розповідає знайомий кримчанин.
Майдан – це територія змін. А після різкого перевороту завжди приходять смутні часи, згадаймо історію, яка повторюється. Дай, Боже, нам це пережити, бо ж дуже великою ціною «Небесна сотня» стала небесною…
Юлія ТОДОРЕНКО, журналіст.
