За час його першої «каденції» (1988-1992 роки) газета увійшла у число кращих в області, постійно зростала кількість передплатників.
Павло Іванович встиг ще й закінчити заочно Київський інститут політології і соціального управління. У 1991-ому видання змінило назву - замість «Вогнів комунізму» до читачів почав приходити «Бершадський край». А редактор став лауреатом журналістської премії імені Костянтина Гришина. Але життя склалося так, що прийняв рішення добровільно залишити посаду на користь свого попередника.
У січні 2007 він знову очолив редакцію газети. Три роки тому бершадську районку уже вкотре визнали кращою газетою Вінниччини. Наклад газети - понад сім тисяч примірників - найбільший в області і Ювілеї Авторитет редактора один з найвищих в Україні серед районок. Редактор постійно дбає про авторитеті читабельність газети, про зміцнення матеріально-технічної бази. «Бершадський край» - прибуткова газета. На зароблені кошти тут здійснено ремонт приміщення редакції, всі журналісти працюють на комп’ютерах, з цифровими диктофонами і фотоапаратами, придбаними за такі ж кошти.
Павло Іванович разом із колективом прагне постійно перебувати в гущі життя, на сторінках газети висвітлювати усі його аспекти. Бути активним завжди і у всьому - його життєве кредо. Два скликання був депутатом районної ради, є членом колегії райдержадміністрації. Своєю багаторічною діяльністю він здобув заслужений авторитет і в читачів газети,
і в колег.
Втім, не тільки званнями і нагородами оцінюється діяльність людини. Бо сьогодні, коли П.І. Байдалюку виповнилося п’ятдесят п’ять, він може із чистою совістю позитивно оцінити прожите і зроблене. Ці п’ятірки поставило саме життя. Бажаючи нашому ювілярові усього найкращого в житті і творчості, впевнені: він ще багато років залишатиметься таким же діяльним та активним і далі нестиме людям слово правди.
