Тому держава цим людям призначила пільги. Пільги – це нагорода суспільства за те, що ми захищали свій народ, свою країну.
За часів незалежності України наші пільги мінялися багато разів: як тільки новий Кабмін, так шукають грошей. А від цього життя не стає краще.
У більшості інвалідів війни пенсії невеликі. При зростанні інфляції індексація пенсій не проводиться, а ціни на продукти харчування ростуть.
Де наші пільги на безплатне лікування? Є проблеми з забезпеченням санаторно-курортного лікування, виплатою компенсацій за невидані путівки. Не бачу тут вини нашої лікарні – така наша держава: збідніла вона, збідніли і ми.
Болюче питання – поховання інвалідів, учасників війни. Куди звертатись по допомогу?
Не зрозуміло з гуманітарною допомогою: все-таки це допомога чи розпродаж?
Оранка городів, доставка дров, вугілля, ремонт житлових приміщень – усе це проблеми для інвалідів, вдів, учасників війни. Раніше допомагали підприємства, колгоспи у селах, нині ці турботи перейшли на владу. Як вирішувати їх?
Інваліди війни міською радою закріплені за підприємцями. Однак це разова допомога, як правило, до свята 9 Травня. Може, краще було б створити благодійний фонд? Пропоную в селах і місті визначити організації, які б допомагали ветеранам з ремонтом житла, одягу, взуття, оранкою городів і т. ін., і на вартість наданих послуг зменшувати їм податки.
Микола ЖУРАВЛЬОВ,
голова районної спілки
інвалідів війни і Збройних Сил.
