Від п’яти до семи вантажівок щоразу пропонують дрова три рази на тиждень в ринкові дні у Бершаді. Причому, не лише стосами, але й вже порубаними. Однак, не кожен в змозі заплатити по 100 і більше гривень за складометр. Тож часто купляють невеликими партіями. Інші – хто ближче до лісу, виписують подешевше в спеціалізованих організаціях, або ж самі заготовляють сухостій, в тому числі і в лісосмугах.
„Оцей вже газифікувався” – якось почув у автобусі, коли проїздили повз немолодого чоловіка, який тягнув великий візок навантажений сухим гіллям.
І все ж найбільше господарів прагнуть запастися вугіллям. Тож вирішив вияснити забезпеченість ним населення на Джулинському паливному складі, який належить ВАТ „Вінницяоблпаливо”. Звернув увагу, що поряд з різними сортами вугілля, тут пропонують покупцям і будівельні матеріали – цеглу, шифер, цемент, фарбу, промтовари першої необхідності.
Продавець Марія Рудь розповіла, що на складі є великий вибір вугілля – як рядове для організацій по 420 гривень, так і „пламенне” за 582 гривні та „орєшек” за 710. Як не прикро це констатувати, але за останні два місяці вугілля знову подорожчало на 10 відсотків.
Бажаючі, в тому числі і представники пільгових категорій, всі забезпечуються паливом без проблем, тому особливого напруження в той день не побачив. П’ять працівників складу добре справлялися зі своїми обов’язками, хоч директор знаходився в той період на лікарняному.
І все ж в розмові з ними почув декілька цікавих думок. Якщо раніше споживачі купляли по декілька тонн вугілля відразу, то тепер – найбільше по тонні, а потім через місяць – ще стільки ж. Адже ціни „кусаються”. Тож нерідко одним транспортом приїздять 2-3 сім’ї.
Тільки 80 відсотків пільговиків беруть вугілля, інші віддають перевагу грошовій компенсації за нього. Але, за словами Марії Анатоліївни, краще б вони отоварювалися в них паливом, бо тонна вугілля їм виходить за 710 гривень, а на компенсацію вони отримують тільки 630. Хоч, звичайно, не треба забувати і про немалі витрати на транспорт.
Сумують працівники складу і за тими часами, коли поставляли вугілля для шкіл району і комунгоспу. Тоді будь-які претензії до них споживачів можна було вирішувати на місці. А тепер, кажуть, тендер на поставку виграли організації з інших областей, і з ними виясняти стосунки, навіть з приводу якості вугілля, дуже непросто. Це засвідчив і недавній випадок, коли для шкіл поступило сім вагонів з неякісним вугіллям, які постачальники після напружених переговорів змушені були забрати назад.
Понад півтори тисячі тонн вугілля пройшло через склад торік, не менше його продадуть і в нинішньому році. Тож мав нагоду переконатися, що тут роблять все можливе для того, щоб споживач залишився задоволеним.
Павло БАЙДАЛЮК.
