Потрібно відзначити, що інформація В. С. Траченка була досить насиченою, наводилися численні статистичні дані, як в цілому по Україні, так і по області та району. М.Г. Бурлака навіть змушений був зауважити, щоб надалі розмова велася про те, що «болить» і як його конкретно «лікувати».
В кінцевому підсумку все зводилося до того, що залісненість у нашому районі ще досить незначна навіть порівнюючи з середньообласним показником, і нам ще є що тут робити. До того ж Василь Степанович нарікав, що землі під дану програму виділяються у нас дуже повільно.
Однак, коли приступили до обговорення його виступу, то в промовах сільських голів В. Д. Соловея з М’якоходу, Л. А. Свистуна з П’ятківки, К. В. Пат - латюк з Яланця була ціла низка зауважень і пропозицій, які ще більше сприяли б покращенню співпраці даного підприємства з сільськими радами і громадами у вирішенні найневідкладніших проблем.
Не менш змістовною була інформація і по другому питанню порядку денного. Галина Олегівна Шевчук акцентувала увагу на тому, що потрібно все-таки більше турбуватися про розвиток зеленого туризму на Бершадщині.
Резерви є, необхідно лише зрушити дану проблему з місця, напрацювавши у кожному випадку конкретну програму дій.
Це підтверджувалося і у виступах сільських голів, які взяли участь в обговоренні даного питання. Сільський голова з Поташні Д. С. Коцюба, наприклад, майже агітував, наскільки, мовляв, красива природа в них. Сільський голова з Усті В. В. Фіщук розповів про перші кроки, зроблені у даному напрямку на території Устянської сільської ради, зокрема на березі Південного Бугу. А їх колега з Сумівки О. В. Лободовський взагалі переконув, що кращих місць, як у Сумівці, в районі більше годі й шукати.
У М. Г. Бурлаки, як і у присутніх у залі, було чимало запитань чи не до кожного з виступаючих. Однак в цілому порушені проблеми в обох питаннях порядку денного ніби перегукувалися. Тож Михайло Григорович акцентував увагу на тому, що для того, щоб їх вирішувати, потрібно об’єднуватися і працювати спільно. Тільки в такому випадку залишимо після себе такий, як і належить, слід на землі. Природу потрібно берегти і примножувати, а на додачу ще й любити.
Відповідні напрямки роботи, на його думку, проглядаються і в розвитку зеленого туризму. Потрібно лише удосконалюватися. Бо хто хоче знайти вихід з тієї чи іншої ситуації, той його обов’язково знаходить, а хто не хоче – завжди шукає причини, як виправдатися.
Інформацію про роботу Бершадського районного спеціалізованого підприємства «Райагроліс» і про розвиток сільського зеленого туризму у Бершадському районі було взято до відома, проект рішень з низкою рекомендацій, які через брак газетної площі неможливо розмістити на її сторінках, прийнято за основу.
Та чи не найбільш зацікавленою була розмова на засіданні цієї координаційної ради навколо питання про ринок землі. Відповідний проект рішення теж напрацьовано.
