А ще було колективне звернення громадян стосовно оформлення документів для отримання державних актів на землю. Іван Миколайович разом з депутатом районної ради, першим секретарем райкому Соціалістичної партії В.І. Ільченком глибоко вникали в суть проблем, окремі питання вирішували на місці, решта ж потребують детального вивчення. Однак, запевнив народний депутат, усе буде, як вимагає закон. Кожне звернення буде розглянуто і надано відповідь.
Після завершення прийому громадян і зустрічі з активом районної організації СПУ І.М. Бондарчук погодився відповісти на кілька запитань.
– Іване Миколайовичу, Ви часто зустрічаєтеся з виборцями, ведете прийоми громадян. Що найбільше хвилює людей?
– Найперше – соціальна незахищеність, невпевненість у завтрашньому дні, про це свідчить звернення стосовно матеріальної допомоги на лікування, оплати навчання, одержання субсидій, путівок, працевлаштування і таке інше. Такі проблеми скрізь. У Вінниці, наприклад, 26 лютого у мене на прийомі побувало 86 чоловік. Це свідчить про те, що нам у Верховній Раді слід активніше працювати в плані законодавчого забезпечення соціального захисту громадян.
– Сьогодні Ви вели прийом громадян, зустрічалися з активом районної організації СПУ. Яке Ваше враження від Бершадщини?
– Хороше. Я багато років працював заступником голови, а потім і головою обласної ради, заступником голови облдержадміністрації і завжди ставив усім у приклад Бершадський район з точки зору кадрів керівників, ставлення людей до виконання своїх обов’язків. Бершадці ментально, можливо, дещо повільно, як кажуть, запрягають, але потім швидко їдуть. Вони не піддаються, як в окремих районах, дуже швидко на агітацію з тієї чи іншої сторони, а роздумують, аналізують, роблять висновки, і вже потім впевнено рухаються в обраному напрямку. Тому зустріч з бершадцями завжди додає, я б сказав, віри в те, як потрібно йти, і впевненості. Тут серйозні, солідні люди.
– Іване Миколайовичу, з першого квітня передбачається підвищення мінімальних заробітної плати і пенсії. А як стосовно оплати кваліфікованої праці? Мова має йти про підвищення не на проценти, а в рази.
– Я з вами абсолютно згоден. В мене ось є законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань заробітної плати щодо підвищення життєвого рівня працюючого населення, який внесли на розгляд Верховної Ради депутати О.О. Мороз і І.С. Бокий. У нас будуть гарячі дискусії стосовно його прийняття. В законопроекті йдеться про те, щоб частка зарплати у структурі собівартості продукції, що виробляється підприємством, складала не менше 25%. В проекті закону пропонується запровадити погодинну мінімальну оплату праці: некваліфікованої – 10 грн., кваліфікованої – не менше 25 грн. Таким чином, мінімальна зарплата становитиме 1700, а для кваліфікованих працівників – 4000-4200 грн.
Розуміємо, що це неможливо зробити з першого січня наступного року, бо почне галопувати інфляція, розбалансується економіка і таке інше. Але ми повинні чітко визначити, що протягом двох-трьох років слід вийти на ці параметри. Має бути така стратегія. У вересні минулого року Верховна Рада ратифікувала Європейську соціальну хартію – документ, який визначає основні соціальні параметри: обсяги зарплати, охорони здоров’я, соціального захисту тощо. Ратифікувавши цю хартію, ми добровільно взяли на себе певні зобов’язання і заявили європейському товариству про те, що теж хочемо мати такі нормативи, життєві стандарти.
Думаю, цей законопроект все-таки буде прийнятий, і буде передбачено поетапне підтягування рівнів зарплати і пенсій.
– На жаль, в селах нині ситуація не із кращих. Мабуть, на часі реформування місцевого самоврядування. Чи буде воно запроваджено найближчим часом?
– Ми обов’язково будемо це робити. Коли кажуть, що начебто реформа призвела тільки до погіршення життя людей, то це лукавство. Вона поки що не працює, тому що не провели основне – не змінили правила гри на місцях, не надали реальні права і повноваження, можливість формувати бюджет територіальним громадам сіл, селищ, міст. І коли ми це завершимо, то тоді можна буде говорити про те, що справді вона дала можливість не тільки впливати на формування влади, а й мати ресурси, які потім дозволили б цій владі виконувати свої зобов’язання, функції. Сподіваюся, що протягом цього року завершимо внесення необхідних змін до Конституції.
– Чи потрібно буде тоді проводити позачергові вибори?
– Вважаємо, що цього робити не потрібно, щоб не збурювати людей, суспільство. Можна зберегти нинішній депутатський корпус до чергових виборів. Внести зміни у Верховній Раді буде складно, адже необхідно набрати більше трьохсот голосів. І тоді побачимо, хто справді хоче, щоб влада реально належала людям, а хто ні.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
