А ще тоді писалося, що в асортименті є й „плінтус”. Тепер же „килими” написали правильно, але чомусь з’явився „плинтус”. З якого словника видерли це чудернацьке слово, невідомо. Свого часу автор писав і про магазин „Реквієм”, що розмістився у кінотеатрі „Космос”. Після того виступу газети назву зробили меншими літерами, російськомовні написи замінили на українські. Здавалося б, нормальна реакція на критику. Але ж знову-таки, коли йшов якось мимо, звернув увагу на виносну рекламну афішу „Не для вас, а для тех, кто был вам очень дорог”. Нічого не маю проти російської мови, більше того, час від часу послуговуюся нею і в побуті, і в роботі. Але ж шановні, є законодавчі вимоги щодо таких написів. Є державна мова – українська. Невже в нашому районі так багато російськомовних, що можна ігнорувати рідну українську? Чи знову ж таки біля магазину „Тисяча дрібниць” у базарні дні можна бачити напис, який вказує, що за 10 метрів розміщений „Автомагазин”, де можна купити „Запчасти, кузовные детали, масла, резину”. А скільки доводиться бачити табличок, які інформують що вхід у магазин „Открыто”, чи навпаки „Закрыто”. Всіх перевершив магазин-салон „Димон” (що воно таке?), на скляних дверях якого чималими літерами написали, що „магазин работает”. І це за декілька десятків метрів від районної і міської рад, райдержадміністрації, по вулиці Радянській. Вважаю, що це свого роду виклик місцевій владі, поєднаний із відсутністю культури власників магазину і незнанням ними законів України. А чим „срочный ремонт обуви” кращий від „термінового ремонту взуття”? буквально днями неподалік від кафе „Смак” з’явився новий магазин, який назвали дуже оригінально – „Мастерок”. Що – не знайшлося українського відповідника цього слова чи забракло освіти? У всякому разі теж бачимо зневажливе ставлення не тільки до державної мови, а й до абсолютної більшості населення району.
Таких прикладів можна наводити чимало. У гонитві за тим, щоб заробити якомога більше грошей, деякі люди (а це переважно ті, кого називаємо підприємцями) ігнорують і вимоги законодавства, і вимоги правопису.
Вихід із цієї ситуації дуже простий. Доцільно створити спеціальну комісію, до якої б увійшли представники влади, учителі мови, просвітяни. Комісія проаналізувала б ситуацію в місті і районі, розробила б свої рекомендації щодо виправлення недоречностей. А їх виправляти потрібно, бо про рівень культури деяких „грамотіїв” у багатьох гостей залишаються досить прикрі враження. А діти? Їх чимало років навчають у школі, як грамотно писати, і коли вони бачать помилки у різних написах, то що вони думають про неграмотних дорослих?
Колись славетний поет Максим Рильський писав: „Не бійтесь заглядати у словник...”.
Тож прислухаймося до цих мудрих слів. І якщо у вас виник хоч якийсь сумнів у написанні того чи іншого слова (плинтус чи плінтус), розгорніть словник і він дасть відповідь на ваші запитання. І ще не забувайте про Конституцію України та відповідні закони.
