Насправді водними ресурсами Україна забезпечена недостатньо. Напруженість водогосподарського екологічного становища в нашій країні зумовлена двома граничними умовами: з одного боку – низькою середньорічною водозабезпеченістю (на одного жителя припадає близько однієї тисячі метрів кубічних на рік), а це у 15 разів нижче за норму, визначену Європейською Економічною комісією ООН, і з другого – майже катастрофічним якісним станом. Якість води постійно погіршується.
Чверть об’єму забрудненої стічної води скидається в малі річки, які дають лише п’яту частину об’єму всієї води, що використовується в Україні. Проте, саме вони на 67% забезпечують потреби у воді сільського господарства і на 25% – господарсько-побутові потреби населення.
Важливу водоохоронну економічну, культурну і біосферну роль відіграють землі водного фонду. На жаль, жителі міст і сіл часто не по-господарськи ставляться до земель цього фонду, утворюючи у прибережних захисних смугах смітники, гноярки, миють транспортні засоби...
Нам потрібно задумуватись над тим, яку спадщину залишимо прийдешнім поколінням. Тому охорона водних ресурсів повинна стати постійною турботою кожного з нас.
Олександр САЛГАНІК, провідний інженер відділу комплексного використання водних ресурсів Тульчинського МУВГ.
