Оскільки це звернення було анонімним, про те чи якісно харчують дітей у школах та дитсадках (саме на цьому акцентувалось у скарзі), чи стерилізують інструменти у перукарнях та стоматкабінетах, чи нема збудників інфекцій у харчових продуктах, чому порідшали перевірки, а також про реорганізацію санепідслужби, від якої поки що більше шкоди, ніж користі – у розмові з начальником міжрайонного управління держсанепідслужби Наталією ГУБКО.
– Наталіє Іванівно, коли перевірки були раптовими, ризик підхопити інфекцію на тих чи інших об’єктах був нижчим?
– У діючій системі санепіднагляду з часу заснування служби основні прерогативи надавались запобіганню захворюваності. Робота у цей період базувалась на запобіжному нагляді та раптових перевірках тих об’єктів, які нес - ли ризик виникнення епідемічних ускладнень. Санепідслужба контролювала майже всі аспекти життя людини, Фахівців для санепідслужби ретельно готували у медінститутах, де були спеціальні санітарно-гігієнічні факультети. Скажімо, такі предмети як «гігієна харчування», «гігієна дітей та підлітків», «комунальна гігієна», «епідеміологія» вивчалися протягом двох-трьох років. Відтак ризики були меншими.
– Коли ж розпочалася реорганізація санепідслужби?
– Спочатку у медичних вузах пооб’єднували медичні і санітарно-гігієнічні факультети. А згодом у гігієністів відібрали функцію запобіжного нагляду. Раніше при будівництві об’єкта ми відстежували процес, починаючи з відведення земельної ділянки і закінчуючи його введенням в експлуатацію. А тепер ми не маємо до цього жодного відношення. Згодом знищили і другу нашу функцію – раптовість перевірок, яка практикувалась на об’єктах з епідеміологічним ризиком і була обумовлена спеціальними статтями Закону України «Про санепідблагополуччя населення». Іншою постановою нас зобов’язали про перевірки попереджати за десять днів. Зрозуміло, що тепер до нашого приходу все буде вичищено, «вилизано», простерилізовано, тому перевірки певним чином втрачають сенс.
– Як часто зараз перевіряються ці об’єкти епідризику?
– Школу чи дитсадок раніше перевіряли один раз у квартал, тепер – один раз на рік. Всі інші об’єкти раніше– не менше одного разу на рік, тепер – один раз на три-п’ять років. До того ж після реформи на три райони (Теплицький, Чечельницький, Бершадський) – одна санепідслужба і тільки три санітарні лікарі, які ці перевірки здійснюють.
– То, можливо, взагалі не потрібно було нічого міняти в санепідслужбі, раз це пішло на шкоду людям?
– Міняти потрібно було. Бо багато документів і норм залишилися радянськими, а технології пішли вперед. Разом із тим, санепідслужба залишалася останнім реальним бар’єром для нечесного бізнесу. І пішли переміни. Всі районні СЕС ліквідували. Натомість зробили дві юридичні особи: Головні управління Держсанепідслужби (ГУ) і держустанови (ДУ) – лабораторні центри (повторюся – по одному на 2-3 райони). Проіснували ці установи два роки і знову реорганізація – тепер згідно із постановою Кабінету Міністрів України в новостворену Державну службу з контролю за якістю харчових продуктів та захисту прав споживача об’єднують ветеринарну та фітосанітарну служби з приєднанням до них служби по захисту прав споживача та державної санепідслужби. Як при цьому розмежовуватиметься контроль за тваринами та об’єктами життєдіяльності людини – не зрозуміло. З чиєї легкої руки втрачає актуальність постулат, проголошений великим хірургом М.І. Пироговим, «майбутнє належить медицині профілактичній»?
– Відповідати за можливі епідемії нема кому?
– Нині на Сході йде війна, загиблих закопують, де прийдеться, через відсутність енергопостачання не функціонують водогони та каналізаційні системи, холодильне обладнання, стерилізаційні в лікувальних закладах. По всій державі можуть бути планові відключення електроенергії в зимовий час. Яким чином при цьому буде дотримуватись температурний та протиепідемічний режими в дитячих закладах, лікарнях – питання відкрите. Епідситуація погіршиться, а відповідати кому? А на перевірки накладається заборона.
І, дивлячись на те, що роблять із законодавством далі, я втрачаю оптимізм. Скажімо, у новому законі про якість і безпеку харчової продукції уже взагалі нема ні слова про санепідслужбу. Питання, чи зекономляться державні кошти в теперішній непростий час від економії на санепідслужбі?
– Заклад, який отруїв людей, тепер можна закрити тільки через суд?
– Раніше, якщо людина захворіла через вживання неякісної їжі з якогось закладу харчування, чи об’єкт не відповідав санітарно-гігієнічним вимогам, постановою головного державного санітарного лікаря функціонування цього закладу призупинялось. Тепер так – тільки через суд.
– Виходить, що зрушень на краще не слід очікувати?
– Поки вартість життя і здоров’я людини не буде належно оцінено, ніяких зрушень не буде.
