А от що заважає, щоб квіти, упорядковані клумби прикрашали подвір’я багатоповерхівок? Не вистачає для цього часу? У більшості міських жителів його навпаки – хоч відбавляй.
– О ні, – заперечили жителі бершадської багатоповерхівки, на Шевченка, 38. Філософія тут «закопана» набагато глибше. Буває, мешкають у таких «шпаківнях» досить освічені люди – недопалки сигарет не перестають летіти з їхніх вікон і балконів.
Не зважають навіть на те, квіти внизу чи бур’яни. Не особливо соромляться вони, якщо навіть хтось посміє зробити їм зауваження.
Дехто з молодшого покоління виправдовується, що то у селах навчені наводити порядок навколо себе. А жителі міста навіть якщо і хочуть за це взятися, не можуть зорієнтуватися, з чого саме розпочати. Але, як засвідчує практика, це аж ніяк не може бути виправданням.
23-річна Ольга Риборак, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та її сусідка по під’їзду згаданої вже п’ятиповерхівки Людмила Гнітько є представницями – одна сільської, а друга міської – інтелігенції, але сусіди кажуть, що в обох є щось спільне, світле.
– Наші чарівниці, – почали казати, як тільки попід вікнами їхнього під’їзду дівчата взялися наводити порядок. У діло йшло все, що потрапляло під руки: пляшки, камінці, поліетиленова плівка, обрізки деревини, які самі ж пиляли – чоловіки, бачите, зайняті на роботі. Знадобилися і металеві миски з металолому.
Трошки праці, фарби, кмітливості, видумки – і тепер на місці бур’янів красуються розфарбовані грибочки, квіти, є навіть штучне озерце.
Щось самі придумали, щось їм підказали.
Здавалося б, живе людина у найнятій квартирі, і на обліку у сім’ї кожна копійка. Але якщо тільки лежить душа до чистоти та краси, то на все знайдуться і час, і гроші.
Хто із них першим покликав кого на такий «подвиг» (за бершадськими мірками), як оформлення клумб, розібратися вже важко, але результат наяву. Щоб не кидали недопалків у під’їзді, написали якось і розмістили на видному місці оголошення, у якому пропонувалося смітити біля дверей власних квартир. I це подіяло. А от на клумби недопалки як летіли згори донизу, так і летять.
Ольга і Людмила не здаються, вимітаючи їх. Можливо, курці таки здогадаються не робити більше шкоди.
Оформити клумби, діляться досвідом чарівниці, не так вже і складно. Поки дитина грається у дворі, он що можна зробити! В обох вже навіть виробилася певна стратегія, як діяти далі. Якщо знайдуться спонсори, зробити можна буде більше. Не перестають мріяти і про дитячий майданчик, бо де подітися дітям, які збираються тут аж з двох будинків? От і забігають, буває, на квітники. Дорослі ж сваряться на малечу за те. Хоч насправді зовсім не важко зрозуміти, що якби був майданчик, діти були б там.
У цілому он скільки ведемо мову про благоустрій нашого міста, однак жителі цього будинку вважають, що набагато більшою була б користь, якби замість балаканини по дорозі до базару встановили хоч один сміттєвий ящик.Здавалося б, не така вже і складна річ встановити лавочку біля під’їзду, на якій можна було б відпочити. Проте навіть після смерті згадують у цьому будинку Броніслава Шуляра, який колись встановив її.
Згадуватимуть колись і теперішніх чарівниць, бо добрі справи ніколи не залишаються непоміченими. Підтримати б їх почин жителям усіх будинків у райцентрі!..
Павло КУШПЕЛА
