Самі ж трудівники тільки усміхалися. Мовляв, то природа створила такі умови, та ще й випередила графік робіт, давши можливість їх розпочати раніше звичних строків.
– Насправді ж їх обсяги дещо менші від минулорічної весни тому, – зазначив директор підприємства В.В. Гасло, – що з осені посіяли 600 га озимини, що набагато більше, ніж у попередньому році. Тож під посів ярих культур припало менше площі. Зменшити з відомих причин вирішили і плантації цукрових буряків. Із посівною кампанією жодних проблем, що не завжди буває. Поля, мов грядка, хоч документальний кінофільм про прогресивні технології, організацію робіт знімай. Але навіть за таких обставин на посіві цукрових буряків чергував головний агроном господарства А.С.Очашлюк, на посіві соняшників – бригадир рільничої бригади Ю.А. Благодир і ланкова О.В. Гонтар, яка ще й заправляла сівалку насінням.
Бурякову сівалку було дообладнано пристроєм, з допомогою якого разом з посівом у рядки вносився препарат, щоб сходи не пошкоджувалися дротяником.
Навіть найдосвідченіші буряководи позаздрили б, наскільки злагодженою була робота на цьому полі усього комплексу. Попереду, наприклад, агрегат вносив гербіциди.
Якщо у деяких господарствах буває важко підібрати для цього механізатора, то тут Сергій Демченко сам дав на це згоду. І дивного нічого немає – трактор – новий, обприскувач імпортний, оплата праці подвійна.
Щоб насіння лягало на оптимальну глибину, після підготовки ріллі "Європаком" цю роботу виконував механізатор В.В.Поворозний, її одразу ж коткували.
П.В. Довгошея, який сіяв цю культуру, не без задоволення розповідав, що таким, як у нього, агрегатом, за день можна засіяти до 30 гектарів поля.
Одразу ж за сівалкою посів прикочувався. З цією роботою прекрасно вправлявся М.Ф. Побережний.
Поля під цукрові буряки тут в основному заправляються добривами з осені. Бо на таких грунтах, як у
Флорино, без цього не виростиш гарного урожаю.
Зменшенню обсягів робіт весною сприяло і те, що з осені їх було вирівняно.
У флоринському господарстві чимало нових сівалок, грунтообробних знарядь. Є і трактори. Однак В.В. Гасло ділився думками, що то вже "дрібниці", пора діяти далі. У планах тутешніх спеціалістів найближчим часом придбати більш серйозну техніку – імпортного виробництва комбайна, енергонасиченого трактора. Адже наявні "Кіровці" вже не влаштовують.
Воду, до речі, при внесенні гербіцидів, возять КамАЗом з 10-кубометровою бочкою. Економісти підрахували, що так економніше, ніж виконувати декілька рейсів до водозабору. Немаловажно і те, що у людей, зайнятих на весняному полі, не було жодних претензій до організації робіт, а це є ознакою, що продумано все було заздалегідь.
Не можна не згадати, що на місці двох механізованих загонів у
Флорино тепер один. Затрати хоч і зменшилися, а культура виробництва якщо і зазнала якихось змін, то тільки на краще. Прямолінійності, наприклад, з якою вів свій МТЗ з сівалкою "Оптіма" на посіві соняшнику заслужений працівник сільського господарства України М.В. Бендовський, можна було тільки милуватися. Польові дороги – прогрейдеровані.
– Скорочення кадрів за рахунок впровадження нової техніки, технологій, звичайно, відбувається. Однак у
Флорино їх стає менше лише після того, як хтось іде на пенсію, – розповідає В.В. Гасло.
Звичайно, впродовж нетривалого часу перебування у цьому господарстві неможливо розповісти про всі тутешні переміни, а лише про ті, які кинулися в очі. Наприклад, дехто із механізаторів не долюблює, і на те є причини, техніку уманського виробництва. У полі ж зустріли новий, компактний, маневрений агрегат з котками саме цього заводу. Вловивши погляд, Віктор Володимирович ніби виправдовувався: "Цей все-таки нам сподобався і неабияк виручає".
До посіву кукурудзи на 500 га теж усе було готове: і поля, і добрива, і насіння.
На відміну від деяких господарств, над особливими змінами в структурі посівних площ тут не чаклують. Хіба що збільшили посіви сої, ріпаку.
Тож не безпідставно сподіваються флоринчани, що роблять гарний заділ на цьогорічний врожай.
Дай Бог!
Павло КУШПЕЛА,
с.
Флорино.
