Характерно, що на такій площі озимі в районі ще не вирощувалися – вона стала більшою майже на 2 тисячі гектарів. Більше на 5,5 тисячах гектарів стало і ріпаку, у порівнянні з минулим роком. Це означає, що набагато менші площі під посів підлягають весною, що дає можливість більше уваги приділити дотриманню строків посіву та якості робіт.
Розширення площ озимих культур можна пояснити ще й тим, що навіть небувала минулорічна засуха завдала їм меншої шкоди, ніж ярим культурам. Ріпак теж непогано зарекомендував себе в умовах дефіциту вологи.
В даний час у господарствах вже підживлено мінеральними добривами озимий ріпак на площі біля трьох тисяч гектарів, більше як на двох тисячах – озимі зернові.
А от з придбанням мінеральних добрив виникають проблеми. Хто запасся ними з осені по ціні 1200 грн. за тонну – у виграші. Тепер же ціни на аміачну селітру виросли до 2300-2400 грн. за тонну. На складнозмішані – ще вищі. В той же час, якими будуть ціни на вирощену продукцію, не знає ніхто. Коли ж працювати без мінеральних добрив, на високі результати годі розраховувати.
Своєрідним каменем спотикання для сільгоспвиробників є й ціни на пальне. Разом з тим аналіз свідчить, що наш район, як і раніше, займатиме одне з провідних місць в області по валовому виробництву сільгосппродукції.
Певну надію на те, що вистоїмо навіть у найскладніших умовах, вселяє ще й те, що третина господарств у нас вже не користується кредитами. Кадровий потенціал теж залишається стабільним і досвідченим.
Розраховуємо також на підтримку держави. Причому, не на словах, а на ділі. А то хоч і визнали район постраждалим від засухи, відшкодування до нас так і не надійшли. Не визначилися поки що у верхах, як в цьому році дотуватимуться посіви озимих та ярих культур.
