Час стиглого колосу

Незважаючи на те, що комбайни у цьому господарстві найсучасніші, кожним вдавалося зібрати за день цю культуру на площі не менше 20 гектарів, все ж залучили ще й найману техніку. Адже під ріпаком тут зайнято 1337 гектарів. Щоб не допустити втрат на випадок дощів, поставили за мету справитися з ним за 7 днів.
Належне у цьому господарстві треба віддати і організації робіт жнивного комплексу в цілому. Щоденно із спеціалістами проводиться п’яти - хвилинка і одразу ж усі розходяться по робочих місцях.
А належна дисципліна серед керівників та спеціалістів є прикладом для працюючих у збирально-транспортних загонах.
Вивільнені з-під ріпаку площі одразу ж готувалися під посів озимих культур – в кожному з відділень на цій роботі працювали трактори та «Катерпіллери» з важкими дисковими боронами.
Різне на сьогодні можна почути серед спеціалістів про ріпак, як попередник під інші культури. Що і землю він, мовляв, виснажує і таке інше.
У Баланівці ж ним задоволені.
Адже від нього зарання звільняються площі, тож залишається тільки дотримуватися вимог агротехніки.
А щодо його вирощування, то тут вже відпрацьовано технологію. Внесли по два центнери аміачної води, по півтора – нітроамофоски, по мерзлоталому грунту – достатню кількість аміачної селітри, по центнеру сульфат - амонію – от і радує тепер урожай. Та і певна післядія цих добрив, мабуть, залишилася.
Захисту рослин від шкідників та хвороб, бур’янів теж приділялася належна увага.
А під озиму пшеницю знову ж таки вносять аміачну воду, нітроамофоску, тож і дають поля віддачу навіть тоді, коли на чималих площах вирощується ріпак.
Немаловажно, що пожнивні рештки з-під ріпаку подрібнюють спеціальними подрібнювачами, продуктивність кожного з яких понад 20 гектарів за світловий день.
З озимим ячменем, із збирання якого у багатьох господарствах у районі розпочалися жнива, у цьому товариству поки що не працюють. Але вже прийнято рішення, щоб надалі ним все-таки займатися, оскільки він є хорошим попередником під ріпак.
А от ярого ячменю у Бершадській філії ЗАТ «Зернопродукт МХП» стільки ж, як і озимого ріпаку, і всі площі у хорошому стані, з перспективними сортами. Коли готувався цей матеріал, до його обмолоту, як і до збирання озимої пшениці, ще не приступали. Адже на високому агрофоні все дозріває дещо пізніше.
Технології, за словами головного агронома цього господарства С.П. Загарія, розроблено по кожній з культур.
Щоб зменшити затрати, намолочене збіжжя не звозять на один тік, а по кожному з відділків окремо. Та і взагалі, тут все прораховано, здається, до дрібниць. Ще два комбайни додатково, наприклад, планують залучити на збирання врожаю на четвертому відділку, що у Тростянецькому районі. Як тільки вдається давати всьому раду на такій території?
Проблем з початку жнив, завдяки чіткій організації праці, тут, по суті, не виникало. Спеціалісти в основному лише координують перекидну техніки та вивезення зерна.
Робочої сили достатньо у кожному з підрозділів, всі працюють злагоджено, знають коло своїх обов’язків у таку гарячу пору.
На доробці намолоченого насіння ріпаку у кожному з відділків діють ЗАВи.
За настільки чіткою організацією жнивного комплексу робіт, як у цьому господарстві, навіть приємно спостерігати.
Недаремно таки у народі кажуть, що який хлібороб, жнець, таким буде і млинець.
У Бершадській філії даного господарства він обіцяє бути пишним і ваговитим.
Павло КУШПЕЛА.