На знімку (зліва направо): під час короткої зупинки на ріпаковому полі знайшлося про що повести мову завідуючому Бирлівським відділком Бершадської філії ЗАТ «Зернопродукт МХП» Петру Павловичу Гуртовому з комбайнерами Юрієм Петровичем Шарком та Миколою Івановичам Панасюком. Фото Руслана БАЙДАЛЮКА.
А ми, відколи у нас даний інвестор, вже пристосувалися, навчилися працювати у будь-яких умовах
Попередні інвестори з Удицького цукрового заводу, які ще недавно обіцяли золоті гори, коли увійшли в це село, ще не повністю залишили його, перепродавши корпоративні права новим інвесторам з-під Києва, які ще не прийшли із своїми засобами виробництва. Тож нічого було і дивуватися, що обмолот тут змушені були розпочинати з першого дня найманою технікою.
Попередні інвестори з двох наявних у Ставках комбайнів залишили один, та і той виявився несправним, як і КамАЗ, яким мали перевозити урожай. Тож у полі біля комбайна чергував КрАЗ – бо що залишалося робити, організовуючи збирання хліба. Про економію затрат вже, мабуть, не йдеться.
Знаменно, що одночасно у цьому селі стартували жнива, знову ж таки з найманою технікою, і на приватних ділянках зернових. Та про яке високопродуктивне використання машин можна вести мову, коли ділянки для обмолоту зовсім невеликі.
Непростою, видно з усього, видасться для всіх цьогорічна збиральна кампанія.
На полях Бирлівського відділку Бершадської філії ЗАТ «Зернопродукт МХП», яку очолює Ю. М. Шульц, ситуація не менш складна. Незважаючи, що до збирання тут 800 гектарів озимої пшениці, 100 – ріпаку, дощі раз по раз перешкоджають по-справжньому розгорнути жнивну кампанію.
Однак варто відзначити, що наскільки різні у цих господарствах інвестори, настільки різні і підходи до організації виробництва. Хоч повітря того дня, коли готувався цей матеріал, було аж перенасичене вологою, комбайнери Юрій Петрович Шарко і Микола Іванович Панасюк все ж приступили до обмолоту озимого ріпаку, хоч вдалося те їм аж після обідньої пори. Тут же, у сьомому полі, зібрався і своєрідний штаб у складі завідуючого відділком Петра Павловича Гуртового, головного інженера Василя Івановича Вусика, бригадира Бирлівського відділку Томи Томовича Коновала і агронома відділку Володимира Григоровича Анченка. Будучи фахівцями вже з досвідом, зорієнтувалися на місці і прийняли рішення перегнати у це поле комбайни ще і з П’ятківки, де через надмірну зволоженість хлібної маси вони змушені були припинити роботу. Водії Олександр Дмитрович Плетенчук та Іван Юхимович Янчук теж були вже разом з автомобілями у полі.
Якби не дощі, про дану площу ріпаку у Бирлівці давно вже забули б. Адже навіть одним комбайном «Мега 360», за словами комбайнерів, можна обмолотити за день двадцятип’ятигектарну площу. А до сезону тут підготувалися добре заздалегідь.
У системі «Зернопродукту» сучасної техніки вистачає, і щороку практикується, що є цілком виправданим, її перекидка з більш північних господарств у південні, де жнива розпочинаються раніше. Але у Бирлівці у даному випадку неозброєним оком було видно, що вже з самого початку збиральної кампанії тут на допомогу не розраховують, а найперше покладаються на власні сили і можливості, використовуючи, як от у даному полі, кожну погожу годину.
У деяких господарствах спеціалісти у таких складних ситуаціях, як от цьогорічна, прагнуть перекласти вину за допущені прорахунки один на одного. А от у даному випадку представники агрономічної, інженерної служби діяли, мов музиканти у добре злагодженому оркестрі.
Можливо, саме це і стало запорукою того, що бирлівський відділок під час недавнього обльоту полів системи «Зернопродукту» було визнано кращим. Урожайність озимої пшениці, завдяки впровадженню нових технологій вирощування, використанню найсучаснішої техніки, навіть у складних цьогорічних умовах, прогнозується не менше 60 центнерів з гектара. Все збіжжя з поля звозиться у піднавіси, для його доробки підготовлено ЗАВи.
Сільськогосподарське виробництво непрогнозоване: як не сушить грунт, то все вимокає, як от у цьому році, тож хіба можна щось наперед прогнозувати, роблю спробу повести розмову в інше русло.
– А ми, відколи у нас даний інвестор, вже пристосувалися, навчилися працювати у будь-яких умовах, – почув у відповідь.
І це насправді так. У цьому господарстві порядок не тільки на полях, а і на фермах. У Бирлівці, наприклад, незважаючи, що основна увага всіх о цій порі прикута до робіт жнивного комплексу, середньодобові надої молока від корови перевищують 18 кілограмів.
Щоправда, один з водіїв на перевезенні урожаю Олександр Дмитрович Плетенчук таки дорікнув, і з ним не можна було не погодитися, що держава поки що так і не приділяє належної уваги сільськогосподарському виробництву.
– Невже нікому не соромно, – показав він рукою в бік комбайна, – що на наших українських полях працює імпортна техніка? А де вітчизняна? Адже до імпортних комбайнів запасні частини он які дорогі. Але добре, що з’явилися хоч імпортні, і наші механізатори хоч мають можливість порівняти умови праці з тими, якими вони є на наших машинах.
Що тут можна сказати, все-таки мудрий наш народ.
А з такими людьми не страшні ніякі негаразди на жнивах, хліб обов’язково буде зібраним.
Павло КУШПЕЛА.
