Тішать око вічнозелені ялини, різнобарвні квіти біля пам’ятника загиблим воїнам-односельцям та навколо гарних садиб шляхівчан.
З якого боку ти б не подорожував, якою б дорогою не в’їжджав у Шляхову, неодмінно потрапиш у її центр. Тут розміщені обабіч центральної площі адміністративні споруди, об’єкти торгового та побутового призначення. Красується чудова двоповерхова школа, будинок культури, дитячий садочок, церква, пам’ятник воїнам-односельцям.
Все відкрито, все видно, ніби на долоні. Такі ж відкриті і щирі серця й душі працьовитих жителів села. Це завдяки їхнім невтомним рукам колосяться хлібні ниви, квітують соняшникові та рапсові поля.
У цьому гарному, схожому на місто селі, живуть славні трударі, які своєю доблесною працею звеличують наш край.
Далеко за межами країни відома Шляхова своїми великими здобутками, гарними врожаями. Це господарство називали народною академією.
За трудові подвиги більше 500 шляхівчан нагороджені орденами і медалями колишнього Радянського Союзу.
Під керівництвом покійного Василя Михайловича Кавуна Шляхова стала справжньою школою господарювання. У 1967 році місцевий колгосп імені XXII з’їзду КПРС представляв сільське господарство СРСР на Всесвітній виставці у канадському Монреалі. Дальшого розвитку вона набула за керівництва ще одного Героя – Григорія Йосиповича Кузика.
Прославили Шляхову і славні трударі. Понад мільйон кілограм молока надоїла за чверть віку роботи доярка Герой Соціалістичної Праці Катерина Петрівна Карман. Майже 600 років загальний трудовий стаж у почесної хліборобської династії Макарчуків. Більше 50 чоловік трьох поколінь цієї широковідомої родини продовжували і зараз продовжують примножувати славу рідного села.
За досягнення найвищих показників у Всесоюзному соціалістичному змаганні колгосп було занесено на Всесоюзну Дошку пошани.
Великий внесок у трудові досягнення шляхівчан зробили агрономи: Петро Павлович Макарчук, Василь Олексійович Горбатюк, Анатолій Олександрович Кравець. Самовіддано дбали про благоустрій та культурний розвиток нашого села і голови сільської ради Григорій Венедиктович Ткачук, Олександр Іванович Безносюк, Петро Леонтійович Павлишин. Незважаючи на труднощі, Шляхова і нині на передньому краї. Її трударям завжди вдавалося виділитися з-поміж інших як не трудовими здобутками, то розвитком соціальної сфери.
Шляхівчани з радістю довели, що не загубився отой паросток, який веде до позитивних перемін і досягнень у сьогоднішній нелегкий час.
Торік, незважаючи на засуху, ТОВ «Світанок-Агросвіт» зуміло наростити виробництво.
Товариство, як і його керівник, Олег Іванович Ковбасюк, за досягнення високих показників у сільгоспвиробництві, занесені на районну Дошку пошани.
Трудівники Шляхової гордяться, що під керівництвом Олега Івановича їм вдалося повернути славне минуле сільгосппідприємства і села.
Працюють сумлінно і завзято трударі вже й нинішнього, молодого покоління шляхівчан. Серед них виділяються своєю завзятістю Михайло Петрович Зарубенко, Леонід Володимирович Недобійчук, Іван Васильович Нікітчук, Валентина Віталіївна Мороз.
Позитивних змін керівник господарства досягає завдяки тісному єднанню з висококваліфікованими спеціалістами, людяності, доброті, доброзичливому ставленню до кожної людини. На його увагу та безкорисливу допомогу може розраховувати кожен житель нашого села.
Велику допомогу надано й пайовикам. Запашна паляниця є нині на столі у кожного шляхівчанина. Адже своєчасно одержали вони за орендовані в них паї пшеницю та кукурудзу. Два роки підряд орють присадибні ділянки безплатно. Чимало зроблено господарством і по впорядкуванню доріг, сприянню школі, дитсадку, лікарні.
Шляхівчани радіють, що мають природний газ, гарно впорядковані вулиці та дороги, умови життя не гірші, як у місті. А головне – робочі місця і нормальний заробіток.
Організовано проведено в селі вибори до місцевих рад.
Ми не помилилися у своєму виборі до районної ради – вибрали Олега Івановича Ковбасюка, а головою сільської ради – Миколу Петровича Макарчука (на знімку). Бо впевнені, що під керівництвом таких високо кваліфікованих спеціалістів, людей із щирою душею і добрим серцем Шляхова і надалі буде розвиватися.
Вікторія ГОНЧАР, учителька-пенсіонерка, громадський кореспондент
