Григорій Ілліч досить обширно проаналізував у своїх виступах соціальну допомогу населенню з боку держави, сплату податків, виконання бюджету, а також демографічний стан, який віддзеркалює соціально-економічний стан території. Так, протягом минулого року тут народилося 29 дітей, померло 65 громадян, зареєстровано 20 шлюбів.
Складною залишається ситуація по безробіттю – про це свідчить зменшення створених на підприємствах, а також фізичними особами, нових робочих місць. Чисельність незайнятого населення на обліку служби зайнятості на початок нинішнього року становила 196 чоловік.
На території сільської ради є 60 одиноко проживаючих громадян похилого віку, яких обслуговують сестри милосердя.
Соціальна сфера представлена трьома школами, двома дитсадками, трьома бібліотеками, двома сільськими клубами і одним будинком культури, двома ФАПами та дільничною лікарнею, які добре функціонують і де трудяться кваліфіковані спеціалісти на чолі з досвідченими керівниками.
До речі, багато з них взяли участь у обговоренні звітної доповіді сільського голови, висловили подяки за допомогу і побажання та пропозиції щодо покращення діяльності цих установ, апарату сільської ради тощо.
Велику роботу тут здійснено по газифікації сіл, хоч і довелося «переправлятися» через Південний Буг. Причому, всі підвідні газопроводи до трьох сіл громади здійснені не за рахунок його жителів.
Незважаючи на фінансову скруту, проведено ряд робіт по благоустрою сіл та бюджетних установ. Торік було проведено поточний ремонт приміщень лікарні, для дитсадків було придбано нові електрокотли, проведено ремонт в Крушинівському ФАПі, відремонтовано пам’ятник і автозупинку у Шумилові, придбано новий апарат для проведення аналізів крові для лікарні та зроблено багато інших добрих справ, перелік яких зайняв би чималу газетну площу.
Свою вдячність за розуміння і допомогу Г.І. Вербецький висловив багатьом керівникам трудових колективів, особливо відзначивши депутатів С.П. Савченка та А.А. Зоріну.
Запам’яталися виступи на зібраннях і Сергія Павловича, який майже не зачіпав виробничих питань, зате говорив про велике бажання й надалі трудитися пліч-о-пліч з усіма для розвитку територіальної громади, наводив свої «рецепти», як позбутися багатьох проблем і в благоустрої та охороні навколишнього природного середовища, в ліквідації стихійних сміттєзвалищ, в допомозі соціально-культурній сфері.
В цілому по громаді ще багато треба зробити по освітленню та ремонту доріг, благоустрою, організованому вивозу сміття тощо. Якщо в Маньківці та Крушинівці ці зібрання проходили спокійно і виважено, то в Шумилові під кінець обстановка дещо накалилася. Адже тут жителів обурюють потужні вибухи по зриву породи вибухівкою в місцевому гранкар’єрі, що наносить їм чималий збиток, а також відсутність належного пасовища, невирішеність з дитсадком та інше. По ходу ці проблеми обговорювалися, а вирішення їх взято сільським головою на контроль.
Підсумовуючи, слід зазначити, що сходи громадян пройшли на належному рівні, хоч участь в них могла б бути і активнішою. Вони ще раз засвідчили здоровий клімат в громаді, її великий потенціал, а також й авторитет Г.І. Вербецького, який шляхом співпраці здійснює свою діяльність в непростих умовах сьогодення.
Павло БАЙДАЛЮК.
