На знімку (зліва направо): механізатори Віталій Іванович Токаренко, Василь Дмитрович Балан, Олександр Олексійович Терінчик, директор господарства Сергій Станіславович Царюк і механізатори Станіслав Олександрович Данілов та Михайло Силифонович Грицик.
Але у Кошаринцях ніби наперед знали, що ситуація буде саме такою, придбавши днями ще один зернозбиральний комбайн імпортного виробництва. Та ще й таку його модель, яка буде здатна обмолочувати зернові на схилах, завдяки чому вдається значно зменшити його втрати.
До речі, Сергій Станіславович за фахом хоч і агроном, але досить вміло орієнтується в сільськогосподарській техніці і нерідко сам сідає за штурвал «Джон Діра».
У механізованому загоні чи не кожна залізяка на обліку – все огороджено, є прохідна, черговий. У цьому році, домовившись про збут, мають намір затюкувати ще й солому.
Цього року в Кошаринцях, де вміють працювати на землі, на трьохстах гектарах вирощують озиму пшеницю, на двохсот п’ятдесяти – соняшник, на ста двадцяти – кукурудзу, є також ячмінь і соя.
А от під цукрові буряки ріллю підготували, та не посіяли їх.
Навіщо, як ще торішній цукор не вдається продати. На ринку він по п'ять гривень за кілограм, господарства ж мають право продавати його не дешевше, як по 5,9 гривні.
Хто його купить по такій ціні?
Але щоб бути з урожаєм, на полях робиться все за сучасними технологіями – для цього мають і техніку, і висококваліфікованих механізаторів.
Торік, наприклад, завдяки застосуванню одного з хімічних препаратів домоглися, що пшеницю мали тільки другого і третього класів. А це значить і відповідну ціну на неї. Різниця в ціні на таке зерно, у порівнянні з фуражним, 250 гривень на кожній тонні. Як можна було не використати цей препарат і в цьому році?
А от як буде надалі, не знає ніхто. За спостереженнями С.С. Царюка ситуація в цілому не гірша, ніж торік. На жаль, вона абсолютно непрогнозована – всі чекають жнив, урожаю і тільки тоді стануть відомими ціни.
У минулому році, наприклад, на цей період вже знали ціну хоч на ріпак, який вирощують теж, а в цьому році вона ще невідома.
Але всі розуміють, що жнивувати доведеться, скільки б чого не вродило, тож і заклопотані, як найкраще підготуватися до жнив.
Павло КУШПЕЛА
