Адже така подія, як освячення новозбудованого храму, буває один раз на одне, а то і декілька століть, і не всім щастить бути її учасником.
Прийшли люди не тільки працездатного віку, а і похилого, діти. На вулиці поблизу церкви ніде було припаркуватися.
Завітали у М’якохід і голова райдержадміністрації О.Ф. Снігур та заступник голови районної ради В.С. Бондаренко, священнослужителі району.
Особливого пафосу надавало те, що на церемонію прибули високопреосвященнійший архієпископ Тульчинський і Брацлавський владика Іонафан зі священнослужителями.
Там, де у цьому селі була колись церква, тепер будинок культури. Але і новозведена на новому місці гарно вписується у загальний ансамбль будов.
Жаль лише, що через негоду не можна було її сфотографувати.
Владика, разом зі всіма священнослужителями, церковним хором із райцентру відправили з нагоди освячення храму богослужіння, яке розпочалося з освячення престолу (на знімку). Бажаючі взяти в ньому участь ледве вміщалися у храмі.
Сільський голова В. Д. Соловей згодом розповів, що церкву Димитрія Солунського у цьому селі почали будувати ще у 2004 році. На жаль, коштів, які на це збирали громадою, явно не вистачало.
Тому завершити будівництво вдалося тільки завдяки підтримці місцевого сільгосппідприємства, яке очолює М.І. Бас.
Чималу допомогу робочою силою надавали, звичайно, і самі прихожани.
Цього дня, за представленням Тульчинської єпархії, ієреї Володимир Голуб і Михайло Носик – настоятелі храмів великомученика Димитрія Солунського у М’якоході та Успіння Пресвятої Богородиці у Чернятці Бершадського церковного округу – були відзначені спеціальними грамотами і удостоєні санів протоієреїв. А ієрей Сергій Олівінський – настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці у Дяківці – указом преосвященнійшого Іонафана удостоєний права носити набедреник.
У своїй проповіді владика розповів прихожанам про історію будівництва храмів ери Християнства. Від імені святійшого патріарха, синоду він закликав відродити традиції причастя, яке завжди було у православних церквах. Він також нагадав прихожанам, як їм належить вести себе у церкві. «Церква – це серце села, тож не забувайте поклонитись їй, коли проходитимете мимо», – сказав він.
Звичайно ж, дякував владика Іонафан і тим, хто розпочинав будівництво, і тим, хто потурбувався, щоб якнайшвидше його завершити.
Не можна не відзначити: хоч і довго у М’якоході не було церкви (щоб помолитися, люди добиралися у Чорну Греблю), а традиції, наподив, збереглися. Владика навіть похвалив, наскільки красиво вели себе прихожани під час освячення.
– У храмі, – сказав він, – треба стояти так, як янголи стоять перед Господом, як свічечки, які горять вірою, нагадуючи тим самим, що такою ж палаючою має бути і сама віра. Тож так і ми повинні стояти свічками перед Господом і прислухатися до тих слів, які Він до нас промовляє, дає пораду у своїх заповідях.
Дякував він також і владі, яка сприяла спорудженню цього православного храму.
О.Ф. Снігур відзначив, що цей день є історичним не тільки у М’якоході, а і для Бершадщини взагалі. Він теж подякував тим, хто докладав зусиль, щоб відбулося таке свято. Подякував голова райдерж - адміністрації і владиці за те, що знову відвідав наш район. Бо це є добрим знаком. Останні роки ми не руйнуємо, а навпаки – будуємо, щоб це залишилося ще й для майбутніх поколінь.
Перед прихожанами також виступив заступник голови районної ради В. С. Бондаренко – обидва представники з району подарували церкві ікону.
Владика ще раз подякував усім, зокрема і представникам влади, побажавши при цьому, щоб жили багато років, але прожили життя так, щоб Господь бачив у їхніх діях тільки гарні справи.
Основними ж нашими цінностями, за його словами, повинні бути Бог, Церква і Батьківщина, тоді все і у всіх буде гаразд.
Павло КУШПЕЛА
