На знімку: колектив редакції. Фото Григорія ПОГОНЧИКА
Тоді газета виходила не двічі, а тричі на тиждень, а кількість працівників редакції була більша, ніж нині. Набирали матеріали і друкували газету в районній друкарні. Середній тираж складав 15 тисяч примірників. Журналісти і поліграфісти були по суті одним колективом – принаймні, нас об’єднували спільні партійна та профспілкова організації.
Тоді лінотип (на ньому відливали рядки зі спеціального гарячого сплаву) і ротаційна машина здавалися нам найбільшим досягненням технічного прогресу. Хоча цим винаходам інженерної думки на той час вже було не менше, ніж століття. Про нинішні комп’ютерні технології ми навіть не мріяли. А без комп’ютерів зараз не можемо уявити сьогодення у будь-якій галузі.
Звісно, і журналістику. Цей матеріал автор також «пише» на комп’ютері, причому робить це дома, а завершивши його, передасть по інтернету (електронною поштою) в редакцію. Колись про це сказали б одним словом: «Фантастика!» Та яким би не був рівень технічного прогресу, головними у творенні газети, підготовці її до друку залишаються люди.
Нині до штату редакції нашої газети входить десять працівників. Прізвища тих, кого ми називаємо творчими, читачі постійно бачать на сторінках районки. Редактор Федір Шевчук, його заступник Василь Вербецький, завідувач агропромислового відділу Павло Кушпела, відповідальний секретар, наймолодший член колективу Юлія Шевченко – ці прізвища, як кажуть, на слуху. Але нормальне функціонування редакції неможливе й без інших. Насамперед, без бухгалтера. Надія Рибіцька – ветеран, трудиться в колективі ще із середини 70-их років. До когорти молодших належить коректор Світлана Уманська, яка не тільки вичитує сторінки перед підписом до друку, а й приймає оголошення, реєструє листи, виконує обов’язки технічного секретаря. А взагалі, у колективі існує хороша тенденція – люди можуть замінювати своїх колег, бо найголовніше, аби газета вчасно дійшла до читачів. Для цього, до речі, є в нас і авто, за кермом якого – Руслан Байдалюк. Він при потребі сідає і за письмовий стіл, готуючи матеріали для газети. Завжди перебуває на своєму посту наша кур’єр-техпрацівниця Ольга Ціхоцька.
Усі творчі працівники забезпечені диктофонами, фотоапаратами, тому нема потреби в посаді фотокореспондента.
Пульс творчого ритму відчувається найбільше у комп’ю терному центрі редакції, де оператори Володимир Шуляр і Сергій Романчук безперестанку «чаклують» над матеріалами, що надходять до редакції, і які готують наші журналісти. Дещо доводиться набирати самим, частину просто «перекидають» з електронних носіїв (компакт-дисків, а більше – флешок) у редакційний комп’ютер.
… Коли б ви не зайшли в приміщення редакції, тут завжди панує напружений ритм.
Завершили роботу над одним номером, передали сторінки у вінницьку друкарню і зразу ж приступаємо до наступного випуску. Але без активної участі наших добровільних помічників, громадських кореспондентів, авторів уявити нашу газету не можна. Тому усіх причетних до творення часопису і всіх наших читачів – зі святом!
Федір ШЕВЧУК, редактор газети.
