Організовано семінар з ініціативи ТОВ «Піонер Насіння Україна». Представники товариства та компанії Du Pont виступили з рекомендаціями.
Оскільки директор СФГ «Новосулківське» М.І. Зублевич щойно повернувся з Америки, де у складі делегації України знайомився з досвідом роботи заокеанських колег, з неабиякою увагою слухали і його розповідь.
Наприклад, нашими агрономами якось аж не сприймалося, що озимий ріпак перед обмолотом у них спочатку скошують, покоси прикочують спеціальним котком, тоді, як у нас цю культуру збирають прямим комбайнуванням. Кліматичні умови в штатах Північна та Південна Дакота та Міннесота, де побувала наша делегація, приблизно такі, як і у нас, тож і урожайністю особливо не виділяються. А от до дев’яноста відсотків площ землі, яка у них в основному у приватній власності, обробляється за технологією Ноутіл. Ще неабияк могло здивувати українців те, що на 8 тисячах гектарів землі у господарстві зайнято тільки п’ять працівників. Що правда, у жнива й у них залучаються до роботи додаткова техніка і робоча сила.
На відміну від наших технологій, у них дуже спрощений догляд за посівами, а основний гербіцид, який застосовують, – раундап. Майже всі культури, крім озимої пшениці, генетично модифіковані.
Якщо при міжрядному обробітку міжряддя на наших полях чисті, вирівняні, то в них навпаки: робиться все, щоб було більше пожнивних решток, бо під ними краще зберігається волога. Але наші спеціалісти зробили висновок: для того, щоб нам перейти на такі технології, треба змінити всю техніку. Що правда, у деяких господарствах і в нас уже є стерньові сівалки.
У цілому Мирослав Іванович дійшов висновку, що ми все-таки живемо краще, ніж американці, бо у нас багато працівників, а керівники зайняті лише організацією виробництва. У них же на фермі, де 500 голів великої рогатої худоби, більша половина з якої дійне стадо, трудиться тільки одна сім’я – батько, мати і син. На додачу глава сім’ї займає ще і посаду щось на зразок нашого сільського голови.
Населених пунктів у штатах, де побували, немає. Хто зайнятий у сільськогосподарському виробництві, живуть досить далеко один від одного. Зважаючи, що шкільний автобус охоплює всіх, щоб завезти в школу, дітям дозволено сідати з чотирнадцяти років за кермо легковика.
Цікаво, що у цих штатах ніхто нічого не сіє до тих пір, поки не буде зроблено агрохімічне обстеження грунтів.
Тільки на основі цих обстежень фермер знає, скільки чого треба внести на те чи інше поле.
Не менш цікаво, що при збиранні врожаю зерновозам у них не дозволяється заїжджати у поле. Зерно вивантажується з комбайнів, причому тільки на ходу, на спеціальну платформу з широкими гусеницями, які менше, як колеса, ущільнюють грунт. Керує такою платформою біля комбайна не її водій, а за допомогою джойстика комбайнер, якому видніше куди під’їхати. І тільки на краю поля зважене вже зерно перевантажується у зерновоз.
А от щодо цін на техніку у них, то не один з учасників семінару міг позаздрити американцям.
Комбайни, легкові автомобілі та інша техніка у них майже в два рази дешевші, ніж у нас. Фермери постійно оновлюють її за рахунок того, що не платять податків на суму, на яку вони її придбали. Дотацій у сільськогосподарському виробництві у них не передбачено.
Війтівчани співпрацюють із цими компаніями вже не один рік і на практиці переконалися, що це вигідно.
Було оглянуто також посіви озимої пшениці.
Павло КУШПЕЛА.
