Епізод з минувшини

А щоб допитливому читачеві була зрозуміла їх специфіка та для чого вони задіювались, наведу кілька прикладів. Приміром, коли падали надої молока, спостерігалося зволікання під час жнив чи то знижувались темпи копання буряків, чи потрібно було прискорити виконання завдань по продажу хліба або затягувались строки посівної кампанії тощо. Ось у таких випадках секретар райкому давав відповідні доручення і посилав в господарства так званих «уповноважених». До їх складу залучались члени бюро райкому, керівні особи і начальники управлінь та окремих відділів райвиконкому, голова районного комітету народного контролю, прокурор, суддя, начальник КДБ і, навіть, райвійськком. Саме про випадок з останнім мені й захотілось розповісти… Після звичного інструктажу, що і як потрібно зробити в господарстві уповноваженому, Василь Федорович Темний (на той час керівник району) запитав чи всім зрозуміле завдання. Поскільки подібні інструктажі для присутніх були вже не в новину, то й запитань не виникло. Як раптом піднявся новопризначений в район військовий комісар Микола Іванович Корнєєв, який вперше залучався до вказаної справи, чітким голосом запитав (мовою оригіналу): «Василий Фёдорович, а мне что делать в колхозе, коров дёргать за соски?». Звісно, у залі вибухнув дружній, зрозуміло доброзичливий, сміх. Після чого В.Ф. Темний з усмішкою на вустах мусів у деталях роз’яснити кадровому військовому про роль уповноваженого райкому і його обов’язки.
Юрій ЦІНЧИК, громадський кореспондент.
м. Бершадь.