На знімку: стати на ноги дев’ятирічному Миколці Макарчуку з П’ятківки допомогла також чуйність і доброта його односельчан.
На жаль, не всім дітям щастить на безтурботне і щасливе дитинство. Хоч йому тільки дев’ять років, він уже натерпівся на своєму віку.
Пересуватися міг тільки в інвалідному візку, тому перебував на індивідуальній формі навчання. Вчителька Олена Тимофіївна Білінська приходила до нього додому, з нею і готував уроки.
Читав книжки, малював, проводив дозвілля за комп’ю тером, а мріяв завжди про єдине, щоб якимсь чином звестися на ноги і разом із сусідськими хлопчиками побігати по вулиці, покататися на велосипеді.
Цього року, після лікування у санаторії, лікарі повідомили батькам радісну звістку: хлопчик може ходити, а щоб розвивав суглоби, порадили їздити на велосипеді.
Як тільки про це дізнались у селі, за двоколісним другом справа не стала. Вже першого червня на подвір’я Макарчуків прибули гості саме з цим подарунком. Особисто завітали сільський голова Л.А. Свистун, депутат сільської ради Л.Л. Люльчак. Саме з ініціативи і за участі Леоніда Андрійовича працівники сільської ради, дитячого садка, будинку культури, сільської бібліотеки зібрали необхідні кошти на новенький велосипед. Долучився до благодійної акції і власник магазину «П’ятачок» В.Д. Багнюк.
Придбати його довірили мені, як соціальному працівникові. Коли купляв велосипед у райцентрі, навпроти магазину «Гуси-лебеді», несподівано виявилося, що небайдужі до чужих проблем люди є не тільки у нашому селі. Як тільки продавець Валентина Іванівна Теренчук, яка сама родом із Баланівки, дізналася для кого і за які гроші ми його купляємо, не тільки зменшила ціну, а ще й додала у подарунок чимало цікавих комплектуючих.
Залишається тільки додати, що хоч на посаді сільського голови Л. А. Свистун тільки третій рік, жодна з проблем села не залишається поза його увагою. Він ніколи не засиджується у кабінеті, натомість весь час у русі, серед людей. Саме тому й отримав у таке свято Миколка настільки омріяний і очікуваний подарунок.
Його радості не було меж, і її просто не можна передати.
Гості ще не встигли залишити подвір’я, як він почав опановувати їзду на велосипеді.
На подвір’я того дня поприходили сусіди, друзі хлопчика, бабуся, яка живе неподалік. І всі раділи не менше, ніж сам Миколка.
А коли гості поїхали, він разом з іншими хлопчиками був вже на вулиці. Чого доброго, впевненості у собі і сил додало йому і те, що він наяву відчув, що не є одиноким зі своєю проблемою у світі.
Добре, що навіть у наш непростий час знаходяться ще небайдужі, добрі серцем і душею люди.
Геннадій ПОТУТАРОВСЬКИЙ, фахівець із соціальної роботи при П’ятківській сільській раді.
