Fridge magnet wooden gears

І нині з побратимами

  • Подобається0Не подобається
  • 10 Травня 2011, 19:10

Головою однієї з найбільших у районі Війтівської організації ветеранів вже 16 років є Іван Ісакович Каратнюк – підполковник у відставці, учасник бойових дій, брав участь у визволенні України. Постійно відстоює інтереси ветеранів війни і праці села.

Народився І.І. Каратнюк у Війтівці в 1926 році. Коли розпочалася війна, йому було лише 15-ть і він не підлягав мобілізації. Залишився на окупованій території. 14 березня 1944 року, якраз на Явдокії, село було звільнене, після чого його забирають на фронт.

Був важко поранений і пролежав у госпіталі до вересня 1944 року. Потім потрапив у підготовчий підрозділ у Києві, де пробув 2 місяці. Далі брав участь у боях в складі Четвертого Українського фронту, пройшов усі Карпати.

Служив Іван Ісакович у першій роті першого батальйону 1337 полку 318 дивізії піхоти. Брав участь у боях за Віслу. 31 березня 1945 року його полк знаходився біля польського міста Тарнов. Вночі пішли у розвідку до міста, а коли повернулися з даними – вже почався наступ.

Німці, які відступали, підірвали міст через Віслу. Переправлятися через річку нашим солдатам довелося без моста. Багато із них загинули в той день під час переправи. Вночі знову пішли у розвідку, а вранці – у наступ. Під час наступу Іван Ісакович був важко поранений німецьким снайпером у ліве плече розривною кулею.

Йому пощастило, що рана не стала смертельною. Більше місяця пролежав у госпіталі польського міста Бельск. Коли довідалися, що наші вже в Берліні, то з нетерпінням чекали звістки про перемогу.

Всю ніч з 8 на 9 травня всі в госпіталі не спали. Вранці з друзями пішли до міста фотографуватись, а коли повернулися, то побачили, що всі святкують і одразу зрозуміли, що це – Перемога! Відчуття такої радості і піднесення не можливо забути. То був один із найщасливіших днів.

Після закінчення війни Іван Ісакович проходив службу в учбовій частині в Чорткові, потім в Ужгороді. Там він прослужив у батальйоні зв’язку аж до 1950 року. Демобілізувався у вересні 1950-го і повернувся в рідне село. З 1950 року по 1986 рік працював в колгоспі імені Леніна на керівних посадах. У вересні 1995 року був обраний головою Війтівської ветеранської організації. На цій посаді працює і по цей час. Девізом роботи ветеранської організації є: «Ніхто не повинен бути забутий: ні ветерани війни, ні ветерани праці». Іван Ісакович постійно організовує та проводить за допомогою громади села впорядкування меморіального комплексу загиблим в роки війни односельчанам, допомогу ветеранам.

Він нагороджений орденом «Вітчизняної війни II ступеня», орденом «За мужність III ступеня», медаллю «За Відвагу» (за розгром німецького штабу), 15 медалями.

Тож щиро вітаємо Івана Ісаковича та його побратимів зі святом Перемоги, бажаємо міцного здоров’я та наснаги, й надалі займати активну життєву та громадську позицію по відстоюванню інтересів ветеранів війни і праці.

Оксана ПРИТУЛА, молодший науковий співробітник районного краєзнавчого музею.


Дивіться також в розділі  Персоналії
» 16.06.2018 Людмила Володимирівна Колесник – лікар загальної практики – сімейної медицини Бершадської амбулаторії ЗПСМ. Працює на цій відповідальній посаді з 2008 року.
» 16.06.2018 Досвідчений лікар і мудрий колега Оксана Богданівна Шелест народилася та виросла у родині медиків, тому і не дивно, що і професію обрала відповідну.
» 08.04.2018 Марко Іванович Грищук народився у квітні 1943 року в П’ятківці, в сім’ї хліборобів. Коли йому було півтора року, батько пішов на війну, і вихованням сина займалася мати.
» 07.04.2018 Наполегливий, працьовитий, відповідальний, організований – цими та багатьма іншими позитивними якостями володіє добрий господар, люблячий чоловік і батько, надійний товариш і побратим Ярослав Антонович Фурик. Народився чоловік у квітня 1963 року...
» 25.03.2018 Головне – здоров’я людей
» 25.03.2018 Нелегка йому випала доля…
» 17.03.2018 У праці життя і краса
» 17.03.2018 Добра, ніжна, неповторна
» 08.03.2018 Зелені гектари Анатолія Гуза
» 08.03.2018 Ветеран, працелюб, порадник
Всі статті розділу Персоналії »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Останній політ полковника Олексія Овчарука</b><br />Минулого тижня, 25 січня, близько 19-ої години на Полтавщині біля Кременчука сталася трагедія з гелікоптером Мі-8, в...
3 фото   
<b>Птахокомбінат «Бершадський»: в основі успіху – людський фактор</b><br />Про шляхи становлення птахокомбінату «Бершадський» у районній газеті розповідалося не раз. На сьогодні без...
2 фото   
<b>Свято всіх, хто любить спорт</b><br />За багаторічною традицією, у другу суботу вересня в Україні відзначається свято усіх прихильників здорового способу...
18 фото   
<b>Александров Єфім Борисович</b><br />Александров (Зіцерман) Ефіміан Борисович&nbsp;народився 13 травня 1960 року в місті Підволочиськ Тернопольськой...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Берізки-Бершадські
Хоменко Митрофан Федорович (1912) 1912 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.07.44.

З історії Бершаді
Виникнення козацтва посилило оборонне значення Бершаді. Ще в першій половині XVI ст. сюди з Поділля і Волині збиралися втікачі, які створювали козацькі загони. Існування «непослушного» населення мало значний вплив на місцеве селянство, яке відмовлялося платити феодальні податки. В матеріалах опису староства 1616 року є відомості, що в південних районах селяни податків не платили. Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

І нині з побратимами - Бершадь в персоналіях - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники