Fridge magnet wooden gears

Працює не заради слави

  • Подобається0Не подобається
  • 16 Грудня 2011, 01:02

Якою б дорогою ви не в’їжджали у Шляхову, обов’язково звернули б увагу на красу та неповторність цього села, схожого на місто. У гарному і затишному куточку серед розмаїття дерев та барвистих квітів розташована Шляхівська дільнична лікарня, яка відкрита у 1970 році.

У лікарні працюють висококваліфіковані лікарі, медсестри, які мають чуйні серця, готові у будьяку хвилину допомогти хворому.

Сорок другий рік минає, як переступив поріг цієї лікарні молодий хірург Микола Якович Вергелюк.

Все неспокійне, хвилююче життя цього хірурга від Бога пройшло у Шляхівській лікарні.

Народився Микола Якович 1941 року у звичайній селянській родині. Батько – Яків Тимофійович трудився у колгоспі, був шофером, матір – Ганна Йосипівна працювала в ланці.
Ріс і виховувався Микола Якович у мальовничому селі Борсуки Гайсинського району. У рідному селі закінчив 8 класів, а середню освіту здобув в Зятківцях.

Микола Якович старанно вчився, був зразковим учнем. У цей час він вже усвідомлював, що потрібно мати знання, щоб досягти чогось вагомого у житті, правильно вибрати дорогу у майбутнє. У 1959 році поступив навчатись у Вінницьке медичне училище. Старанний, відповідальний і зразковий студент переконався, що медицина для нього не просто професія, а покликання душі.

Після закінчення медучилища служив в армії, а служити довелось в Німеччині, у танковій частині був санінструктором. Добросовісний і працьовитий, Микола Якович швидко заслужив авторитет та повагу.

Він вів досить активний спосіб життя, захоплювався спортом, брав активну участь у спортивних змаганнях. У військовій частині всі переконались, що солдат старанний, дисциплінований, наполегливий, використовує кожну хвилину, щоб сісти за книжку, поповнює свої знання, з великим бажанням працює, навчається на підготовчих курсах. Комбат, помітивши наполегливість солдата, порадив йому йти навчатись у медичний інститут. Щоб допомогти йому здійснити цю заповітну мрію, його достроково демобілізували з армії. У 1964 році Микола Якович стає студентом Вінницького медичного інституту.

В інституті він також був у числі кращих студентів. Старанно навчався, багато працював з додатковою літературою.

У 1970 році Миколу Яковича – здібного і вмілого випускника, направляють у Шляхівську лікарню завідуючим хірургічним відділенням. Молодий хірург улюбленій справі віддається сповна. Праця Миколи Яковича високо оцінена, він має багато подяк та почесних грамот обласного відділу охорони здоров’я.
Відомого та заслуженого хірурга району, добропорядну та відповідальну людину шляхівчани одноголосно обирали депутатом сільської ради п’ятьох скликань. Його портрет неодноразово заносився на районну Дошку пошани.

Та найвища і найцінніша для нього нагорода – це любов, повага і щира вдячність людей, які його знають уже багато років і надзвичайно цінують за вмілі руки, людяність, порядність і доброту.

Спокійний, врівноважений, відповідальний, він нікому і ніколи не відмовив у допомозі, необхідній пораді та важливій консультації.

Немає у Шляховій такої родини, кому б він не допомагав.

У народі кажуть, що не та добра і доброзичлива людина, що приємно посміхається, а та, що в горі, стражданнях людських не цурається. Таким безвідмовним є Микола Якович. Він постійно приділяє велику увагу людям похилого віку, одиноким і тим, хто обділений долею. Живе Микола Якович з людьми і працює для людей. Незважаючи на втому, погані погодні умови, вдень і в нічні години своєчасно приходить на допомогу.

А ще Микола Якович прекрасний господар і батько чудовий.

Дарує своїм рідним і близьким щоденно море любові. З дружиною Любов’ю Мефодіївною прожили в злагоді 47 років. Виховали двох дітей, допомогли їм здобути освіту. Син Ігор – приватний підприємець, закінчив торгово-економічний інститут. Донька Лариса – успадкувала від батька любов до медицини. Закінчила Бершадське медучилище. 20 років працює медичною сестрою у Шляхівській лікарні. Радують цю гарну сім’ю Вергелюків троє внуків.

Гордиться Микола Якович своєю внучкою Аліною, студенткою Одеського медичного інституту. Вона буде працювати лікарем-стоматологом. Внук Максим також навчається в університеті Києва, одружився з студенткою Олею цього ж вузу. Вродливий і скромний наймолодший внук Віталик – учень 10 класу. Йому також до вподоби медична справа. Буде, мабуть, продовжувачем славної династії медиків Вергелюків.

Незважаючи на вік, Микола Якович невтомно трудиться. Його багатий досвід хірурга, великий багаж знань дають можливість ділитися досвідом з молодими кадрами, постійно допомагати їм та вміло підтримувати і словом, і ділом.

15 грудня у Миколи Яковича знаменна дата – 70-річний ювілей.

Всі шляхівчани бажають ювіляру міцного здоров’я, довголіття, багато ще прекрасних днів, сповнених благородною справою. Низький уклін Вам за чуйність, доброту, лагідні слова і поради, які діють ефективніше, як коштовні ліки.

Довго і щасливо живіть, працюйте, добро і радість людям несіть. Нехай Бог Вас благословить.

Любов ГОРБАТЮК, від імені всіх медпрацівників-пенсіонерів.


Дивіться також в розділі  Персоналії
» 16.06.2018 Людмила Володимирівна Колесник – лікар загальної практики – сімейної медицини Бершадської амбулаторії ЗПСМ. Працює на цій відповідальній посаді з 2008 року.
» 16.06.2018 Досвідчений лікар і мудрий колега Оксана Богданівна Шелест народилася та виросла у родині медиків, тому і не дивно, що і професію обрала відповідну.
» 08.04.2018 Марко Іванович Грищук народився у квітні 1943 року в П’ятківці, в сім’ї хліборобів. Коли йому було півтора року, батько пішов на війну, і вихованням сина займалася мати.
» 07.04.2018 Наполегливий, працьовитий, відповідальний, організований – цими та багатьма іншими позитивними якостями володіє добрий господар, люблячий чоловік і батько, надійний товариш і побратим Ярослав Антонович Фурик. Народився чоловік у квітня 1963 року...
» 25.03.2018 Головне – здоров’я людей
» 25.03.2018 Нелегка йому випала доля…
» 17.03.2018 У праці життя і краса
» 17.03.2018 Добра, ніжна, неповторна
» 08.03.2018 Зелені гектари Анатолія Гуза
» 08.03.2018 Ветеран, працелюб, порадник
Всі статті розділу Персоналії »
Цікаві фото
1 фото   
<b>ВЕЛИКА КИРІЇВКА</b><br />
5 фото   
<b>Дитячий крок - найближче до зірок!</b><br />Відбувся фінал Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу "Крок до зірок". Випробування на артистизм,...
10 фото   
<b>УРОК ДЛЯ НАЩАДКІВ</b><br />В історії України багато трагічних сторінок, але найболючішою темою і по сьогодні є цілеспрямоване знищення...
3 фото   
<b>З нагоди Дня культури та аматорів народного мистецтва</b><br />В районній музичній школі 24 березня відбулись урочистості з нагоди Всеукраїнського дня культури та аматорів...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Лугова
Джура Олександр Герасимович (1907) 1907 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий.

З історії Бершаді
Проте дальший розвиток певною мірою гальмувався невеликими розмірами господарства. Щоб краще організувати працю, повніше використати техніку й кадри, в 1950 році бершадські колгоспи ім. Ворошилова, ім. Будьонного, «П'ятирічка за 4 роки» об'єдналися в одне господарство — ім. Будьонного. Згодом до новоствореного господарства приєднався колгосп с. Бирлівки. Новий колгосп назвали ім. Леніна. Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Працює не заради слави - Бершадь в персоналіях - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники