Не одразу мали своє спеціалізоване відділення – діяли палати інтенсивної терапії. Та завдяки наполегливості новопризначеного тоді головного лікаря Василя Залецького, зусиллям колективу відкрили відділення анестезіології та інтенсивної терапії.
Значно поліпшилися умови праці, можливості надання реанімаційної допомоги хворим.
За час роботи Микола Дмитрович виховав у собі таку потрібну медикові надчутливу спостережливість, здатність оперативно приймати правильні рішення, враховувати думку колег, при цьому зважати на власну, загострену інтуїцію.
При всьому цьому Микола Хмарук – справжній життєлюб, відкрита і комунікабельна людина, чудовий сім’янин.
Дружина Тетяна Петрівна – також лікар, у них три донечки, внучок Артемко. Вони пишаються главою сім’ї. Микола Дмитрович – добра, щира, скромна людина, більше любить дарувати, ніж брати. І найголовніше, що він дарує людям, – життя і здоров’я.
