Завітають до святкової оселі й друзі, знайомі, односельці, щоб висловити шановному іменинникові найщиріші та найтепліші слова любові та вдячності за добре, чуйне серце, турботу, підтримку та відданість своєму народу, рідній неньці-Україні.
Анатолій Притуляк – наш односельчанин, випускник Шляхівської середньої школи. Народився цей доброзичливий і людяний чоловік 1973 року у селі Костюківка Теплицького району. Згодом сім’я переїхала на постійне місце проживання у с. Шляхову. Батьки – Іван Леонтійович та Євгенія Яківна – з діда-прадіда працелюби. Привчали дітей старанно працювати, любити та поважати людей і всім допомагати. Завдяки такому вихованню діти зайняли гідне місце у дорослому житті. Доброти та людяності у них вистачає на всіх.
Толя старанно навчався у школі, був завжди активним у громадському житті села.
Працював трактористом, будівельником. Доля прихильна до цього доброзичливого та старанного чоловіка, подарувала йому гарну сім’ю.
Уже 22 роки Анатолій крокує по життю із вродливою дружиною Людмилою Анатоліївною. Народили та виховали двох синів, побудували дім, посадили сад. Син Владислав і невісточка Вероніка здобули вищу освіту, Сергійко – дев’ятикласник. Радує чудову родину маленьке сонечко – внучок Дениско, якого всі люблять.
Толя – старанний будівельник за професією, хоробрий захисник – за покликанням. Захищати незалежність, суверенітет України був мобілізований 31 липня 2014 року. Потрапив у роту вогневої підтримки 128-ої гірсько-піхотного батальйону. Молодший сержант, радіотелефоніст. Під час нелегкої служби перебував у містах Попасна (Луганська обл.) та Дебальцеве (Донецька обл.).
Довелося перенести важке поранення хребта та контузію у січні 2015 року. Після лікування та реабілітації знову приступив до служби у квітні того ж року. Демобілізувався у вересні. За мужність, витривалість, героїчні вчинки відзначений нагородами та медалями: «За оборону Дебальцевого» (відзнака Президента України), «Захиснику Вітчизни», «За оборону рідної держави» та іншими.
Гарні справи, хоробрі вчинки – вічні, їх не забувають, за них щиро дякують.
Я навчала цього мужнього воїна, тому прекрасно знаю, що він звик долати труднощі. А успіхів домагається тільки наполегливою працею та старанністю. Анатолій Іванович – гордість нашої школи та села. Ми пишаємося, що наш чудовий вихованець є справжнім патріотом України. З гідністю та честю виконав свій святий обов’язок, як захисник Вітчизни.
Бажаємо йому мирного неба, родинного щастя, довголіття, щасливої долі та всіх земних благ.
Бережімо нашу ненькуБатьківщину. Слава Україні!
Слава героям!
Вікторія ГОНЧАР, ветеран педагогічної праці, с. Шляхова.
