Трудову діяльність Г.Й. Кузик розпочав у 1938 році в місцевому колгоспі. З березня 1944-го – в рядах Радянської Армії, брав участь в боях проти німецько-фашистських загарбників, був важко поранений. За мужність відзначений бойовими нагородами.
Після демобілізації в 1945 році працював бригадиром рільничої бригади, завідуючим приймальним пунктом, агентом по державних заготівлях, головою виконкому Шляхівської сільської ради, з 1957-го – секретарем парторганізації, заступником голови, а в 1970 році його було обрано головою ордена Леніна колгоспу імені ХХІІ з’їзду КПРС с.
Шляхової. Понад двадцять років Григорій Йосипович очолював господарство, яке славилося високими врожаями, досягненнями у тваринництві, успіхами у соціальній сфері. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР, місцевих рад.
На всіх ділянках дорученої йому роботи виявив себе здібним, ініціативним організатором, наставником молоді.
За самовіддану працю Г.Й. Кузик нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції, „Знак пошани”, медалями. В 1986 році Указом Президії Верховної Ради СРСР Григорію Йосиповичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Г.Й. Кузик відзначався неабиякими організаторськими здібностями, сумлінністю у виконанні своїх обов’язків, жив і працював заради людей. Світла пам’ять про Григорія Йосиповича назавжди збережеться в серцях усіх, хто його знав.
