Колись воно належало, як своєрідна «власність», до «царських» наймень. Орденом Катерини на червоній стрічці нагороджували всіх новонароджених панянок із знатних родин (до речі, цей звичай частково зберігся і донині – новонароджених дівчаток обв’язують червоною стрічкою.) Українські Катерини продовжують творити своїми справами наше сьогодення. Одна з них наша землячка – Катерина Василівна Чорноморець. Звичайна жінка: добра, уважна, сумлінна працівниця, любляча мати, надійна дружина, вміла господиня. Її портрет не красується на Дошці пошани, вона не нагороджена почесними грамотами, але хіба потрібно чекати якоїсь особливої події, щоб просто подякувати людині за її доброту, людяність, терпеливість? Катерина Василівна шість років працює листоношею в селі Красносілка. Нелегка це справа. І взагалі, назва «листоноша» здається уже застаріла, цих чуйних, терплячих працівників справедливіше називати «доброношами». І в спеку, і в холод, і в дощ, і в сніг, на велосипеді і з санчатами протоптує вона стежину до дворів односельчан, які виглядають її з нетерпінням. Особливо бабусі та дідусі чекають Катю, як помічницю, порадницю та подругу. Вона для них – своєрідна ниточка зв’язку з суспільством: психолог, соціальний працівник і перша допомога. Пенсіонери безмежно вдячні Катерині Василівні за її чуйність, уважність та кропітку роботу, адже їм, хворим та немічним, важко добратися навіть до поштового відділення.
– А Катя і пенсію принесе, і продукти, і товари першої необхідності, також можна оплатити послуги за електроенергію та газопостачання, – пояснюють літні жителі. Здається, слів замало, щоб виміряти подяку, яку передають односельчани Катерині Василівні.
Днями відзначалося свято великомучениці Катерини. Отож, ми вітаємо нашу Катерину Василівну з Днем янгола. Нехай Ваш святий охоронець завжди буде за крок попереду Вас, а Господь благословляє на всі добрі справи.
Наталія ТЕСЛЮК, завідуюча бібліотекою, с. Красносілка
