На знімку: Анатолій Дем’янович в гостях у землячки, майстрині-вишивальниці Тетяни Василівни Кравець. Фото Руслана ХРАНОВСЬКОГО.
Не один раз чув на свою адресу цілком справедливі нарікання. Зводилися вони до одного: написав ти, Анатолію, чимало творів, які співає вся Україна, а про рідну домівку, село Баланівку, що стала життєвою колискою, її чарівну природу, працьовитих і щирих людей чомусь пісні немає.
І от тепер я вже в боргу перед Баланівкою, моїми земляками. Кілька місяців тому написав вірша під назвою «Мої крила і доля». Залишилося знайти композитора. Згадав про баланівчанина Афанасія Медражевського. Живе він у Вінниці, працює викладачем училища культури і мистецтв імені Леонтовича, є заслуженим працівником культури України, художнім керівником і диригентом добре відомої хорової капели «Надбужанка» Національного медичного університету імені Пирогова та народного хору «Дзвін» міського палацу мистецтв «Зоря». Надіслав йому текст. Невдовзі народилася мелодія. Чи припала мені пісня до душі? Як один із її авторів, утримаюся від висловлювань. Дуже хочеться, щоб «Мої крила і доля» взяли для свого репертуару самодіяльні аматори сцени району, передусім Баланівки. Тоді й почуємо думку людей щодо пісні. До речі, вона в День Соборності України виконувалася у Вінницькому міському палаці мистецтв «Зоря».
І ще додам таке. «Мої крила і доля» знайшли місце у збірнику для вокально-хореографічних колективів вищих навчальних закладів, автором якого є Афанасій Медражевський. Книга невдовзі побачить світ.
Анатолій ФАРТУШНЯК, журналіст, поет-пісняр Від редакції. Незважаючи на поважний вік, наш земляк і досі часто публікується в пресі, залишається людиною небайдужою, з активною життєвою позицією. Учора він відзначив свій черговий день народження. Побажаймо ж йому міцного здоров’я, довголіття, творчих здобутків і всіляких гараздів у житті.
