В її урочистому відкритті взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації В.М. Оркуш, працівники культури, громадськість міста, а також учні професійно-технічної школи та гуртківці районного будинку дитячої творчості (на знімку).
Презентувала виставку молодший науковий співробітник музею з питань туризму та краєзнавства Г.О. Шевчук.
Галина Олегівна цікаво розповіла про життя і творчість знаменитої вишивальниці, її виставкову діяльність, мужність і цілеспрямованість, здобуття високої оцінки творчості. У творах Віри Сергіївни втілені найкращі зразки народної вишивки. Її полотна пронизані українським духом та історією країни. Роботи В.С. Роїк зберігаються в музеях 44 країн світу. Її ім’я золотими буквами вибито в італійському місті Барі, де покояться мощі Миколи Чудотворця, поряд з іменами папи Римського Іоана Павла ІІ та Матері Терези.
Родом Віра Сергіївна з міста Лубни Полтавської області, але її життєвий шлях пов’язаний і з Бершадщиною, адже вона вийшла заміж за Михайла Роїка, рід якого має глибоке коріння у селі Березівці. Детальніше про це мову вів автор книги «Добридень, Березівко!», заслужений журналіст України П.В. Маніленко, з ініціативи якого, до речі, й була організована ця виставка.
– Готуючи книгу про Березівку, – розповідав Петро Васильович, – я звернув увагу на рід Роїків. Почав глибше вивчати і вийшов на Віру Сергіївну. Дійсно, вона родом з Полтавщини, але її життя і творчість причетні до Поділля, Бершадщини. Я називаю її невісткою березівською, бершадською, тому що її чоловік Михайло Стратонович Роїк з Березівки, який в числі перших – з 1925 до 1927 року – працював головою сільської ради. Сім’я мешкала на Полтавщині, а потім у Криму. Разом вони прожили славне життя.
Хто така В.С. Роїк? Це жінка-легенда, український феномен, адже вона всього шість місяців не дожила до ста років, її ім’я відоме всьому світу. Віра Сергіївна – майстриня від Бога. Під час війни вона була контужена і два роки була прикута до ліжка. Майже перестала діяти її права рука, основна для вишивальниці. Але сила волі до життя, до мистецтва перемогла. Майстриня лівою рукою оволоділа трьомастами видами вишивальної техніки. Вона вишивала все життя (у її творчому доробку близько трьох тисяч робіт) і навіть у 95 років проводила виставки. До речі, в 2006 році В.С. Роїк відвідала Вінницю під час ювілейного виставкового туру містами України, що відбувся на відзначення 95-річчя від дня народження славетної майстрині.
Син Віри Сергіївни Вадим – теж унікальна людина, незвичайна особистість. Інженер-будівельник за фахом, він зводив аеропорти і продовжує справу матері, він ентузіаст, пропагандист її мистецтва. До речі, завдяки і його зусиллям у листопаді нинішнього року в Сімферополі відкривається музей народної вишивки імені В.С. Роїк.
Разом із щирими вітаннями Вадима Михайловича бершадцям П.В. Маніленко передав у дарунок музею і книгу Віри Сергіївни «Мелодії на полотні. Спогади. Вишивки.
Відгуки» з дарчим підписом сина легендарної вишивальниці.
На виставці у Бершадському музеї експонуються портрет В.С. Роїк, одна з перших її робіт – вишитий рушник, її плаття, два наперстки, якими вона працювала, книги, публікації.
Тривалий час головою Серебрійської сільської ради, до складу якої входить і Березівка, був М.С. Рудик, який нині активний громадський кореспондент «Бершадського краю». Він написав вірш, який присвятив В.С. Роїк.
Його та ще декілька поезій Микола Сергійович прочитав на презентації виставки. Віршовані рядки звучали й у виконанні гуртківців районного будинку дитячої творчості.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ
