Інколи задумуємося: хто саме, керівники-практики, чи все-таки політики виведуть село з кризи?
У
Шляховій з цього приводу склалася думка, що села почали «валитися», занепадати тоді, коли засівати землю стали люди, далекі від неї, і які в цьому не розбираються. І вина влади, що таке допустила. Хліб все-таки повинні вирощувати агрономи, вчителі – навчати дітей, лікарі – стежити за здоров’ям населення. Тільки тоді буде толк.
Колись кадрові питання стояли на першому місці, обирали керівниками тільки тих, хто вже заявив про себе на нижчих посадах.
На щоденних нарадах у ТОВ «Світанок-Агросвіт» вранці теж можна побачити в основному молоді кадри. І ніхто не остерігається, що хтось може «підсісти», вибудовуючи власну кар’єру.
До речі, приїжджих серед керівників практично немає, усі шляхівські. В основному з вищою освітою. Цікаво, що в цьому селі тільки керівників сусідніх господарств проживає чотири.
Однак Олегу Івановичу, за його словами, це навіть імпонує. Бо прийнято підтримувати один одного. Он скільки допомагав і допомагає йому М.Ф. Хливнюк.
А ще серед працюючих більшість вважають: поки існуватиме товариство, доти всі будуть жити, а не виживати, як тепер сталося в деяких селах. Адже як тільки у сім’ї проблема, по допомогу, найперше, поспішають саме до контори. І по мірі можливостей у
Шляховій вона надається.
Словом, тут тримають руку на пульсі життя. Адже споконвіку відомо, що як тільки втрачається контроль, господарство зникає враз. А з ним і село. Тож приємно констатувати, що
Шляховій це ніяк не загрожує.
Павло КУШПЕЛА.
