Щоправда, допомагали і ті, кому доводилося відпрацьовувати за певні порушення на громадських роботах – відремонтували паркан біля кладовища, побілили його, поприбирали і дану тенденцію підтримують. А от із порядком на автобусній зупинці у центрі села завжди були проблеми, аж поки її не взяв під свою опіку один із підприємців В.В. Ломачинський. Влада села теж пішла йому назустріч.
Наводити порядок на кладовищі допомагав ще один підприємець В.В. Сосонський. Він вважає, що підприємці в силу можливостей просто зобов'язані це робити, як і бути небайдужими до долі села взагалі.
Хоч одним з видів його бізнесу є торгівля, взявся організувати ще й більярдну. Неабияк виручає громаду і відкритий ним автобусний маршрут до райцентру – рейс виконується три рази в день.
Організація в селі салону ритуальних послуг – теж справа його рук.
Василь Олексійович до цього працював в обласному центрі, але відчув, мабуть, що буде корисним і в своєму селі. Тож, побувавши за кордоном і заробивши стартовий капітал, вкладає його тепер, створюючи певні блага землякам.
При цьому сам він вважає, що нічого особливого йому винаходити не доводиться.
Варто лише братися за те, чого сьогодні в селі бракує.
Причому за мету, крім створення максимальних зручностей для своїх односельчан, він ставить ще і забезпечення доступних цін на послуги.
Найближчий друг і соратник у всіх його починаннях, звичайно, як і однодумець, дружина. Душа до підприємництва, мабуть, лежатиме і у всіх трьох їхніх дітей, які зростають у цій атмосфері.
– Ситуація, звичайно, не проста -, каже Василь Олексійович, – адже доводиться прищеплювати оточуючим любов до праці.
По-різному, звичайно, розцінюють в селі участь підприємців у житті громади.
Однак дедалі більше стає зрозуміло, що годі вже рахувати гроші в чужій кишені.
Чим швидше ми це зрозуміємо, тим швидше відбудуємо свою країну.
Павло КУШПЕЛА.
