На даний час вважаю, що ситуація виходить з-під контролю. Зводяться нанівець моральні стандарти, втрачаються будь-які зобов'язання перед сім'єю, дітьми, батьками. Зниження сексуальної моралі, пияцтво призводять до того, що людина втрачає моральні гальма, в стані алкогольної ейфорії легко вступає у випадкові статеві контакти. Так, для розваги спробували «гострих» почуттів і заразились. Складність полягає ще й у тому, що через незнання, легковажність, безвідповідальність та бажання приховати хворобу від близьких, захворілий чи захворіла заперечують сторонні статеві стосунки, приховують джерело зараження, а ті продовжують роздавати хворобу новим сексуальним партнерам.
Та й хвороба досить підступна, за уявним благополуччям після первинних проявів, які можуть зникнути, самі по собі, слідують вторинні і третинні ознаки.
Дещо послабили свою роботу і медичні працівники, не відчувається координуюча у даному питанні роль професіоналів – дерматовенерологічної служби. Останні нарікають на відсутність підтримки з боку органів місцевого самоврядування, міліції. В часи існування СРСР підходи до своєчасного лікування, виявлення контактних, а також осіб, які вели аморальний спосіб життя, були набагато жорсткішими, а тому хвороба була зведена буквально до поодиноких випадків. Сьогодні законодавство, накази МОЗ України ті ж, а підходи до їх виконання інші.
Щодо статистики: в поточному році офіційно зареєстровано 18 захворілих на сифіліс. Розподіл за статтю майже рівномірний. За віком 1517 років – 2 випадки; 21-22 роки – 5; 24-27 років – 6; 3039 років – 2; 50 і 67 років(!) – по одному випадку. Якщо ж врахувати попередні діагнози (підозра на захворювання), тобто лише за результатами лабораторних досліджень, таких більше.
І в минулому році, і в нинішньому серед захворілих молоді дівчата 16 та 17 років.
Причому, на те, що виникла хвороба випадково і від любові, не схоже, адже вони не лише заразились від певного джерела інфекції, а в подальшому передали збудника іншим статевим партнерам, причому партнерів було не так і мало.
Про професійний розподіл говорити не доводиться, поперше, частина таки дійсно не працює, а частина займається індивідуальною діяльністю, наприклад приватним перевезенням пасажирів. Є й такі, що привозять в район хворобу із так званих заробітків, на жаль, інколи разом з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
Дуже турбує, що хворіють вагітні жінки – це контингент, який відповідні обстеження проходить обов'язково, причому, тричі за період вагітності. З початку минулого року у семи вагітних було діагностовано сифіліс, а три з них ще й ВІЛ-інфіковані. Такий ось стан справ. До речі, в поточному році одна вагітна жінка, що вже перехворіла у 2007 році, з черговою підозрою на сифіліс так і не встигла дообстежитись і пролікуватись й передчасно народила мертвонароджену дитину.
Ще раз хочу нагадати, що даної хвороби можна уникнути, якщо дотримуватись основних моральних принципів. Якщо вже так сталось, що захворіли – раннє звернення дасть кращий ефект і здешевить лікування, не давши хворобі поширитись серед оточуючих людей. Щоб уникнути зайвого оголошення, обстежитись можна анонімно.
Нінель ПЛАХОТНЮК, завідуюча епідеміологічним відділом Бершадської райсанепідстанції.
