На знімку (зліва направо): із чергування на тимчасовому пункті базування в селі Усті щойно повернулися фельдшер швидкої допомоги В.Л. Притула і водій О.М. Благодир. Фото Руслана БАЙДАЛЮКА
А події з самого початку розвивалися ось яким чином.
Щоб якнайшвидше зняти соціальну напругу в громаді, яка виникла, коли у дільничній лікарні залишили тільки денний стаціонар, обговорювався не один із варіантів, яким чином це можна зробити. Аж поки під час чергової зустрічі головного лікаря ЦРЛ В.А. Залецького з директором тутешнього господарства П.Г. Марущаком обидва зійшлися на думці про створення тут пункту тимчасового базування бригад швидкої медичної допомоги. Все ж швидше, ніж з Бершаді, можна буде прибути на виклик.
Розрахунок при цьому був нескладний. Вирішуватиметься надалі питання цілодобового стаціонару в лікарні села чи ні, а от створення цього пункту буде дійсно кроком назустріч людям у ході медичної реформи.
Належне потрібно віддати і П.Г. Марущаку. Легше всього було б організувати цей пункт на базі дільничної лікарні, де для нього знайшлося б все необхідне. Однак він запропонував організувати його саме в центрі Усті, щоб було зручніше людям, в тому числі і з навколишніх сіл.
Кімната знайшлася у приміщенні колишньої контори колгоспу. А ще надзвичайно важливо, що зовсім поряд із досить пожвавленим автомобільним рухом дорога, на якій не обходиться без пригод. А у такі моменти іноді навіть хвилина може вирішувати долю людини. Ось і недавно одному із пасажирів автобуса, який їхав із Києва, зробилося зле.
А тут якраз молодь йшла на дискотеку, яка і повідомила про цю ситуацію на пункт базування «швидкої допомоги».
І яким було здивування пасажирів, коли вони стали свідками, як всього за декілька хвилин – і це у сільській місцевості – медпрацівник «швидкої» вже надавав кваліфіковану допомогу.
Так, незвичним таке нововведення було спочатку і для жителів Усті, які звикли звертатися зі своїми проблемами у сільську лікарню. Однак тепер усі, з ким довелося поспілкуватися, мало не в один голос запевняли, що і в цьому випадку їх не залишили наодинці зі своїми бідами. В окремих ситуаціях навіть стало надійніше, адже автомобіль і медпрацівник чергують із вісімнадцятої години вечора і до восьмої ранку щоденно, а у вихідні і святкові дні – цілодобово.
На пункт тимчасового базування завезено непогані меблі. За словами сільського голови В.В. Фіщука, нині обговорюється питання про виділення ще однієї кімнати.
Важливо також, що гарно відгукуються в Усті і про роботу бригад «швидкої допомоги», які приїжджають на чергування з Бершаді. Це фельдшери О.Б. Осіпова, В.В. Божок і В.Л. Притула, водії І.М. Парахонич, М.В. Парахонич і О.М. Благодир. Дехто висловлювався, що в селі навіть не сподівалися, що таким може бути медичне обслуговування. Радують населення і чутки про те, що на базі цього пункту буде відкрито ще й аптеку.
Тож, орієнтуючись на цю ситуацію, напрошується висновок: успіх медичної реформи може не стільки залежати від досконалості самої реформи, як конкретно від тих людей, які її здійснюють. У цьому випадку населення миттєво відреагувало на позитивні переміни і сприйняло їх.
Як повідомив головний лікар Бершадської станції швидкої медичної допомоги М.С. Заболотний, у районі діють вже два пункти тимчасового базування бригад швидкої медичної допомоги – в Усті та Шляховій.
У перспективі такі буде відкрито ще й у Маньківці та Михайлівці. Скориставшись нагодою, він подякував сільським головам і керівникам сільгоспформувань Усті та Шляхової за розуміння і підтримку у вирішенні цього питання. Водночас він зауважив, що дуже ускладнюють роботу бригад швидкої медичної допомоги відсутність табличок із назвами вулиць і номерами будинків у селах, а також погані дороги. Тож є ще над чим працювати.
Павло КУШПЕЛА
