Надмірна довірливість і малообізнаність – ось наші найпідступніші чортики, які роблять підніжки, що потім ми потрапляємо у боргові ями.
У мене якось була така ситуація: від улюбленого журналу прийшла інтернет-розсилка, у якій йшлось, що серед передплатників був проведений розіграш безкоштовного уроку англійської мови та спецподарунку – електронного перекладача, треба лиш написати свою поштову адресу, щоб мені його прислали. Не дуже я повірила, але зваживши, що не втрачаю нічого, написала, при цьому поставивши на сайті галочку, як символ згоди з якимись там правилами, яких я не читала, бо написаного було дуже багато і ніби все й так зрозуміло. Через тиждень прислали мені урок, який виявився великою нісенітницею, з позначкою: якщо бажаю отримати наступний, треба заповнити анкетку, замовлення і здійснити проплату на визначений рахунок. Сума в 25-35 грн. для студентки за якусь дурню була завеликою, тому я ніяк на листа не відреагувала (перекладача ж мені не надіслали – значить «лохотрон», подумала я). Протягом наступних кількох місяців мені присилали псевдоуроки з нагадуванням оплатити їх. Я зробила вигляд, що їх не отримувала. А потім почалося найцікавіше: близько півроку мені час від часу телефонували з нагадуваннями про заборгованість і погрожували, що передадуть мою справу колекторській групі. Наступних півроку телефонували колектори і погрожували подати на мене до суду. За цей час сума мого боргу значно зросла – жодної б стипендії не вистачило. Я вже й захвилювалась.
Але знайомі юристи пояснили, що галочка згоди у договорі на сайті не має юридичного значення, а колекторська діяльність взагалі напівзаконна, тому якщо погрожують подати в суд, то краще погодитись. Так я і зробила – дзвінки припинились. Про подібні ситуації (з різними варіаціями, надсилаючи людям різні журнальчики і буклетики з анкетами-вирізками) не раз чула від знайомих. Скажу чесно, нерви тріпають такі неприємності добряче.
У Бершадському РВ УМВС розповідають, що найчастіше звертаються постраждалі від телефонних шахраїв, які піднімають серед ночі з повідомленням про те, що хтось із ваших близьких потрапив у халепу (мовляв, його зловили за крадіжку чи потрапив у ДТП), можуть представитись співробітниками міліції, і пропонують за певну суму, яку треба терміново заплатити, владнати проблему без слідства і суду. Або ж представляються співробітниками банку і запитують ваш пін-код чи таємний код CVC2 банківської картки. Запам’ятайте: ні співробітники міліції, ні банку не телефонуватимуть вам з таких питань, а лише шахраї, які ласі на ваші збереження.
Також поширені такі види шахрайств, як псевдокупівля товарів через Інтернет (коли вам невідома людина пропонує спочатку заплатити за товар, але не дає ніяких гарантій, крім обіцянок, на те, що ви його отримаєте), псевдоблагочинність (ви не знаєте, на що дійсно збирають кошти).
Жертвами шахраїв часто стають одинокі пенсіонери, до яких приходять люди, представляються, наприклад, соціальними працівниками і пропонують допомогу, при цьому запитуючи паспортні дані, ідентифікаційний код, пропонують обміняти грошові купюри, мовляв, щоб людина не втратила свої збереження в зв’язку з грошовою реформою, яка нібито проводитиметься найближчим часом.
Способів обдурити довірливих людей надзвичайно багато, і від усіх них можна застрахуватися лише одним – обережністю та прискіпливістю. Не ведіться на спокусливі пропозиції, бережіть свою персональну інформацію, дивіться, що підписуєте, і радьтеся перш, ніж прийняти рішення (бажано, зі спеціалістом).
Юлія ЛУЧИК.
