Із розповідей учасників АТО, які прибули у короткострокову відпустку, і волонтерів, які вже неодноразово побували у Донецькій і Луганській областях, добре відомо, як нелегко доводиться тим, хто захищає державу. Тому на порядку денному і стояло єдине питання – чим можна їм допомогти?
На початку зустрічі не обійшлося без непорозумінь і взаємозвинувачень, що нібито ніхто, крім волонтерів, їм не допомагає. Певною мірою, деякі звинувачення навіть можна було зрозуміти.
Але дуже швидко з’ясувалося, що у спеціально створеному штабі при райдержадміністрації з надання допомоги учасникам АТО вирішенням проблеми доставки дров сім’ї одному з учасників бойових дій давно вже займаються, і вони будуть доставлені за конкретною адресою найближчим часом. Таким чином, це стало свідченням: у влади такі проблеми на контролі, і вихід можна знайти з будь-якої ситуації, якщо його шукати. Хоч не завжди і не всі помічають, яким чином це робиться.
Враховуючи нестачу коштів на придбання продуктів харчування, а з похолоданням ще й на придбання взуття та теплого одягу бійцям, активіст спілки воїнів-інтернаціоналістів району Анатолій Івасик (з його ініціативи і відбулася ця зустріч) пропонував розвивати бізнес, з якого могли б бути відповідні на це відрахування.
Його пропозиція має право на існування, але тільки на перспективу, гроші ж потрібні вже тепер. І як відзначали присутні, вони є, потрібно лише їх зібрати.
Оскільки бойові дії не припиняються, допомогу від населення у нас уже збирають по другому колу. І тут виявилося, що надають її в основному ті, хто надавав перший раз. Тожхіба несправедливим було зауваження: якби хоча б по сто гривень здали всі підприємці району, он скількох учасників АТО вже можна було б одягнути по-зимовому?
Невже не зрозуміло, що ті, хто захищає землю на Сході, заодно захищають і бізнес кожного з них?! Чи не пора якимось чином посилити роз’яснювальну роботу, запитували учасники зустрічі.
Присутні також вимагали, щоб була прозорість щодо використання коштів. Чому б не пояснити населенню, що тільки в ході одного волонтерського рейсу на Схід на пальне для автомобіля витрачається до чотирьох тисяч гривень. А таких рейсів із району виконано вже 22.
Пропонувалося навіть, щоб керівники спілок підприємців через районну газету оприлюднювали прізвища тих бізнесменів, які поки що не допомагають учасникам АТО.
Досвідом організації такої допомоги поділився з присутніми колега Анатолія Івасика Сергій Кравчук із Тиврова. У них, виявляється, були теж непорозуміння, аж поки різні організації, установи, добровільні об’єднання не згуртувалися в одну організацію, яку назвали «Патріот Тиврівщини». Відколи вона діє, рішення про надання допомоги приймаються спільно. А щоб не виникало підозр, що саме і куди відвезли, волонтери відмічають відрядження, а все, що збирають для надання допомоги, переписують.
Як виявилося, ніхто не проти вирішення проблеми таким чином і у нашому районі.
Підходьте, звертайтеся, пропонуйте, та і взагалі давайте працювати спільно – такою була відповідь представників влади присутнім. Байдужість щодо надання допомоги учасникам АТО взагалі пропонувалося називати злочином.
У кінцевому підсумку допомагати нашим бійцям обіцяли до тих пір, поки у цьому буде потреба. Але висновок було зроблено і про те, що тільки за умови взаєморозуміння та співпраці можливо буде оперативно вирішувати багато питань.
