– Розпочну з того, що перед нами ставилося завдання посадити 102 гектари лісових культур. Нашими ж працівниками на день, коли готувався цей матеріал, було посаджено їх 112 гектарів. Погодні умови були досить сприятливими, і ліс садили практично всю зиму. Наприклад, у січні зрізали лісосіку у хвойному лісі, і тоді ж, завдяки плюсовій температурі, засадили. Ще 40 гектарів лісу посадили у лютому і лише решту – у березні. Інші ж його ділянки, які вийшли з рубок у 2015 році, плануємо ще засадити. В цілому при завданні 102 гектари плануємо мати 120 га лісів на зрубах і 5 га нових лісів на прийнятих землях.
Щодо проблеми створення нових лісів, то вона складається з двох факторів – виділення під них земель, і головне – виготовлення правовстановчих документів, та на перешкоді відсутність фінансування. З вересня минулого року державна реєстраційна служба практично без будьяких причин припинила реєстрацію майнових прав лісгоспів на ті землі, які виділені під заліснення. Обласне управління лісового господарства спільно з облдержадміністрацією, обраним управлінням земельних ресурсів, навіть готують матеріали в суд.
Тому що створення лісів на ділянках, на які немає правовстановчих документів, є, по суті, самозахоплення, тобто злочином.
Якщо у 2005-2008 роках ми створювали по 100 гектарів нових лісів, то у 2013-му посаджено 20 гектарів, у 2014-му – 5, у цьому році – 5. На 2016 рік залишилось 5 гектарів прийнятих земель, на які виготовлені правовстановчі документи. Окрім цього, у 2015 році припинено державне фінансування створення нових лісів.
Щоб створити гектар нових лісів, враховуючи ціни на пальне, потрібно близько двох тисяч гривень. А ще ж у перший рік треба здійснити п’ять доглядів за такими насадженнями – це теж до двох тисяч гривень.
Усе інше, щоб садити ліс, у нас є. Виростили один мільйон 200 тисяч сіянців при середній витраті їх на гектар 5-6 тисяч. Таким чином, ми могли б посадити 200 гектарів лісу та ще й залишити решту сіянців на наступний рік.
Реформування лісового господарства чомусь відбувається вкрай непрозоро. Жоден із працівників нашого підприємства не був долученим до обговорення проекту реформ чи внесення наших пропозицій. Протягом тривалого часу в нас навіть відсутнє керівництво нашої галузі. От і немає кому розказати про проблеми або й покритикувати деякі із внесених непрофесіоналами пропозицій. Це відкладає неабиякий відбиток на діяльності тих, хто зайнятий у нашій сфері.
А ще згідно з коаліційною угодою, лісове господарство повинно іти під приватизацію.
У перелік стратегічних його об’єктів були включені всі підрозділи лісового господарства, які їй не підлягають. Однак на 2015 рік чомусь уже і вони виведені з цього переліку.
Веду до того, що аграрії ще можуть виправити допущені помилки у тому році, в якому їх допустили – щось пересіявши тощо. Помилка ж лісівників може бути виправлена через сто років. Тобто надто великою є ціна, щоб допускати до цієї справи людей, які досконало не володіють методами ведення лісового господарства.
