Вважається, що свято сміху, або, як інакше його називають, «свято дурнів» уперше виникло у Франції. Річ у тім, що до другої половини XVI століття європейський рік розпочинався наприкінці березня. До цієї події готувалися заздалегідь, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама ж зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за наказом французького короля, початок року стали офіційно відзначати 1 січня. Але багато французів не забули про 1 квітня й продовжували, як і раніше, святкувати цей день та обмінюватись подарунками. Таких людей стали називати «першо - квітневими дурнями», їх часто висміювали чи розігрували.
У Росії ж першоквітневі жарти утвердилися після того, як одного разу жителі Петербурга прокинулися від тривожного дзвону, що зазвичай сповіщав про пожежу. На календарі було 1 квітня, і тривога виявилась жартівливою.
Збігли роки і з часом розіграші та жарти стали просто традицією, яку з радістю сприймають люди з почуттям гумору.
