Поля сумівські – технології європейські

Завдяки впровадженню нових технологій, вони стали ще чистішими від бур’янів. Що не поле – то практично нові перспективні сорти, чимало з них німецьких селекціонерів. Наприклад, у цьому році тільки в декількох господарствах вирощується озима пшениця сорту «Актер», а в Сумівці під ним вже 350 гектарів. І в цьому році мають намір розширити площі під зерновими.
Лише впровадження сортів німецької селекції дає змогу підвищити урожайність на 20 - 30 відсотків.
А от з цінами на зернові, хвилювалися тутешні хлібороби, знову плутанина. Ринку зерна вони так, і не відчули.
Якщо, наводили приклад, торік ріпак продавали по ціні 2,9-3 тисячі гривень за тонну, то в цьому році пропонують чомусь лише по 2,4 тисячі.
Незрозуміла ситуація і з пшеницею та ячменем. Хіба це, наприклад, ціна – 480 гривень за тонну ячменю, а пропонують чомусь саме таку.
А кошти господарству бажано мати вже сьогодні, бо попереду посівна.
Хоч це сіль - госп фор му ван - ня не таке вже і завелике, комбайни до роботи було підготовлено ще задовго до жнив. Тільки опади не сприяли дружньому їх проведенню. У господарстві навіть змушені були відмовитися від застарілих комбайнів «Нива» і перевагу віддали «Донам1500» та «Джон Дірам».
Ячмінну солому, щоб не пропала даремно, планують затюкувати і безплатно віддати пайовикам, Шкодують, звичайно, в Сумівці, що із структури вибули такі культури, як цукровий буряк і кукурудза, та що вдієш, коли свої умови диктує економіка. Кому охота працювати собі на збиток.
Понад усе ставлять за мету дотримуватися вимог агротехніки і технологій по кожній з культур, бо іншого виходу немає.
Станіслав Павлович мав нагоду бувати у багатьох країнах Європи і тепер запевняє, що нам там не скрізь є чому вчитися. У нас господарюють набагато краще. У нього і в інших керівників навіть склалося враження, що, як тільки українці увійдуть у їх ринок зі своєю продукцією, європейцям нічого буде на ньому робити. Зерном ми зможемо забезпечити всю Європу. Україна взагалі чудова держава.
Нам би лише європейські дороги й інше ставлення до людей, і нам не було б рівних.
Технології на багатьох наших полях давно вже стали європейськими.
А щоб були вони саме такими, в Сумівці не залишилося практично нічого з тієї техніки, яка працювала на полях до 2000 року. І віддача – наяву.
До речі, доля розпорядилася так, що С. П. Царюк відзначає свій день народження саме у жнива. Можливо, тому сумівські поля завжди врожайні.
Павло КУШПЕЛА.