Технічне переоснащення виробництва тут взагалі прагнуть утримувати на першому плані. На жаль, як виявилося, інколи може підводити у цьому плані навіть держава, замість того, щоб допомогти.
Торік, наприклад, розраховуючи, що вона відшкодує 30 відсотків, як було обіцяно, затрат на придбання нової техніки, мали необережність придбати нового зернозбирального комбайна. Але так, як у бюджеті коштів на подібні відшкодування не виявилося, самому господарству, навіть при підтримці інвестора, така покупка виявилася не по кишені. Тож покупку довелося повертати, та ще й натерпітися при цьому чимало неприємностей. Якби взяли навіть на це кредит, він міг би стати для настільки невеликого господарства справжньою кабалою з його відсотками.
Але, орієнтуючись на майбутнє, у цьому році пішли іншим шляхом і придбали всетаки «Дон-1500». Хоч і не новий, проте, за оцінкою механізаторів, він ще не один рік послужить господарству.
Жнивуватимуть ним вже у цьому році нарівні з наявними у господарстві двома «Нивами». 340 гектарів озимої пшениці, 90 – озимого ячменю, ярий ячмінь – цілком посильне навантаження для такого набору техніки, підготовка якої завершується.
Певною мірою збереглося у Серебрії і тваринництво. За словами виконавчого директора В.П. Бондарини, нині є 258 голів ВРХ, 170 – свиней, від реалізації продукції галузі, при правильній організації її ведення, все ж можна буде розраховувати на якусь копійку.
Виживати настільки невеликим господарствам, як серебрійське, звичайно, не так легко. Однак практика показує, що якщо ставити перед собою якусь мету, досягти її вдається обов'язково. Наприклад, хто б не завітав у Серебрію, буде приємно вражений, що тут спромоглися нинішньої весни капітально відремонтувати ще й меморіальний комплекс загиблим у Великій Вітчизняній війні односельчанам. Щоправда, робилося це спільно з сільською радою, якою було виділено кошти на матеріали.
Такий же ремонт пам'ятника було здійснено напередодні Дня Перемоги і в Березівці, яка входить до Серебрійської сільської ради.
