На знімку: О.П. Горбенко.
– Загальна протяжність водогонів – 23 км, каналізації – 12 км. На балансі підприємства шість артезіанських свердловин, власних очисних споруд воно не має, тож доводиться використовувати за певну плату очисні споруди ПАТ «Бершадьмолоко».
За словами Олександра Павловича, водоканал може забезпечувати споживачів питною водою цілодобово. Однак, враховуючи те, що мережі застарілі (є водопроводи ще з 60-х років минулого століття), а також значне зменшення обсягів використання води у нічний час, в результаті чого тиск в мережі зростає до чотирьох атмосфер, що неминуче призводить до поривів, з 23-ї години до 3-ї вода не подається.
Те, що водогони застарілі і потребують ремонту, заміни, сумнівів не викликає. Добре, що кілька років тому за рахунок державного бюджету та співфінансування з міського бюджету частину водогону в місті по вул. Червоній, Ніколаєнка, 50 років ВЛКСМ та пров. Робітничому замінили.
Але це ж лише близько двох кілометрів. А решта? Напірна каналізація, якій вже майже тридцять років, теж в поганому стані. Вона проходить через Флорино, трапляються пориви, що викликає невдоволення населення.
На підприємстві «Бершадьводоканал» велику увагу приділяють питанням енергозбереження, вивільнення потужних джерел споживання енергії та заміни їх на менш енергоємні. Так, на станціях каналізації №1 та №2 вдалося замінити насоси вітчизняного виробництва на менш енергоємні шведські, що майже наполовину зменшило обсяги використання електроенергії. До того ж, ці нові насоси практично не виходять з ладу.
– Таким чином, частину проблеми, а саме – перекачку стоків, ми зняли, – стверджує О.П. Горбенко. – От якби ще реконструювати й мережі!
До речі, водоканал за власні кошти придбав і встановив на водопровідній станції новий менш енергоємний насос італійського виробництва. Крім того, спеціалісти з КП «Вінницяоблводоканал» допомогли з розрахунками, і тепер на всіх артсвердловинах встановлені насоси з поліпшеними характеристиками, які теж в півтора раза менш енергоємні. У підсумку кількість споживання електроенергії скоротилася з 60 до 40 тис. кВт, але платити за неї тепер доводиться не 14 тис.
грн., як раніше, а 31. Тобто, хоч підприємство і зекономило на споживанні електроенергії, але за рахунок збільшення її вартості все одно платити доводиться більше.
Одне з болючих питань водоканалу – невідповідність тарифів і собівартості послуг. Нинішні тарифи на водопостачання та водовідведення діють з 1 лютого минулого року, і, на переконання О.П. Горбенка, занижені, адже розраховувалися вони ще по витратах 2008 року. Різницю між собівартістю послуг і тарифами ніхто не компенсує, адже «Бершадьводоканал» – госпрозрахункове підприємство.
В житті, як правило, так буває: одна проблема неодмінно тягне за собою іншу.
Отже, якщо водогін старий, то, звісно, неминучі і втрати води. Нині вони складають 25-26%. Торік за державні кошти в місті установлено лічильники будинкового обліку води в усіх п’ятиповерхівках.
Зважаючи на те, що 92,5% абонентів мають власні лічильники в квартирах, за показами яких і розраховуються за надані послуги, лічильники будинкового обліку використовуються лише з метою контролю.
– Велике спасибі населенню за розуміння, – щиро каже Олександр Павлович, – хотілося б, щоб люди і надалі вчасно, щомісяця, сплачували за надані послуги.
Боржників, за словами О.П.
Горбенка, не так вже й багато, але вони є. До речі, ямпільський водоканал, якому тамтешня місцева влада виділила 50 тис. грн., за дольової участі десяти районів області придбав установку, що допомагатиме боротися з боржниками – мешканцями багатоповерхівок, адже перекриватиме каналізацію в квартирах.
Установка пройшла випробування, її вже використовували в Ямпільському та Гайсинському районах, дійде черга і до Бершадщини.
Було б несправедливо, розповідаючи про водоканал, обмежитися суто технічними проблемами підприємства, адже чимало, якщо не все, залежить від кадрів. Тут працюють 45 чоловік. Колектив дуже хороший, вважає Олександр Павлович, підібралися і досвідчені, кваліфіковані працівники, які знають усі тонкощі роботи підприємства, і молоді, які цей досвід охоче переймають. Словом, справжні фахівці, на яких можна покластися. Начальник підприємства О.П. Горбенко серед кращих в першу чергу відзначив головного інженера Володимира Терентійовича Чопка, який сумлінно працює в організації з самого початку її заснування, а до цього – в комунгоспі. Добрих слів заслуговують слюсарі С.В. Трачук, В.Г. Росолик, В.І. Андріяш, О.А. Блонський, електрогазозварювальник А.Д. Мельник, машиніст каналізації В.І. Даценко, машиніст водопровідної насосної станції І.І. Дудник та багато інших працівників. Зарплату на підприємстві видають вчасно, але вона, переконаний Олександр Павлович, має бути більшою за таку важку працю.
Насамкінець О.П. Горбенко звернув увагу на те, що питна вода – наше багатство, запаси якої не безмежні, тому її слід використовувати раціонально і бережливо.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
