Такий зал єдиний на весь район. Та й в області подібних одиниці. На його придбання та облаштування використали близько п'яти мільйонів гривень.
Не раз чула про цей зал, читала в пресі, а недавно сама завітала на ферму. При вході у зал мене зустріла передова доярка Тетяна Кирилюк. Вона тридцять три роки працює на фермі. Починала свій трудовий шлях одразу після закінчення восьмого класу, шіст - надцятирічною, навчившись доїти корівок від своєї матері, яка тоді трудилась на фермі.
Власне кажучи, слово «доярка» якось уже не пасує до того, чим і як зараз займається ця жінка, а також її напарниця.
Тетяна Василівна мене завела до залу, наповненого електронікою і похвалилась корівками Мартою і Конвалією, які дають найбільше молока. Кругом чисто і комфортно, з динаміків лунає музика.
За всіма процесами і за станом поголів’я стежить електроніка. Доїльні апарати після закінчення доїння від’єднуються автоматично. Цікаво, що й корови досить швидко призвичаїлись до нової для них системи, і їм не потрібно давати команди, щоб заходили на доїння – кожна знає своє місце і ніколи не стане на чуже. До речі, навіть мелодійна музика, яку тут вмикають час від часу, також впливає на зростання продуктивності тварин.
Головний зоотехнік Віталій Білодід каже, що за три роки використання система жодного разу серйозно не ламалась. Лише замінили соскову гуму.
У кабінеті Віталія Івановича всі необхідні матеріали. А ще – вільний доступ до Інтернету.
Зоотехнік розповів про систему вигодовування і раціон худоби. Як виявилось, не все так просто. Існує цілий ряд вимог, яких потрібно дотримуватись, аби корова якнайкраще і якнайбільше давала молока. «Треба з перших хвилин життя дати теляті належне – любов матері, правильний раціон», – пояснює фахівець.
Нині 250 дійних корів дають молоко вищого ґатунку, яке вивозять на Крижопільський сирзавод.
Побачене і почуте викликало не просто здивування, а й захоплення. Бо мені здалося, що потрапила на ферму майбутнього. Як усе це контрастує з тим, що бачила тут ще дитиною. І віриться, що завдяки найновішим досягненням науково-технічного прогресу, створенню належних умов місцеві тваринники зуміють домогтися ще вищих показників у праці. До речі, і рівень оплати праці операторів тут досить високий, що є неабияким матеріальним стимулом.
Юлія ТОДОРЕНКО
