Після ознайомлення із станом справ, окремі вирішуються одразу ж, або ж надаються відповідні роз’яснення.
В Осіївській сільській раді, зокрема у кабінеті сільського голови В.М. Соколюка, днями, коли проводився такий прийом, було, мов у розтривоженому вулику на пасіці. Зазвичай таке трапляється, коли десь не допрацьовують голова села, депутати.
Але у даному випадку підозрювати у цьому В.М. Соколюка не було ніяких підстав.
Враховуючи особливість цієї територіальної громади, не раз доводилося навіть дивуватися, як у настільки непростий період перемін йому вже не одну каденцію вдається давати всьому раду.
Щоправда, могло таке пояснюватися й іншим. Громада тільки тоді іде до влади, радиться, щось пропонує, якщо довіряє їй. І довір’я громади в таких випадках є головним для влади. До того ж, ще й коло проблем, які доводиться вирішувати, часто виходить за рамки повноважень сільських голів.
На перший погляд, можна було б і дорікнути Віктору Миколайовичу за те, що з самого початку не втрутився у суперечку між сусідами. Бо коли вона переросла вже у справжню «курячу війну», навіть дільничному уповноваженому не так легко було розібратися, хто винен більше. Та і як можна було це зробити, коли навіть сам М.Р. Лановський, який прийшов на прийом, щоб поскаржитися, не міг дати чіткої відповіді на запитання голови райдержадміністрації, чим саме може допомогти йому в цьому випадку влада. Тому і вирішили прислати цілу комісію, щоб вивчила проблему і конфлікту між сусідами було покладено край.
Власники корів прийшли на прийом цілою делегацією, щоб виділили землю під пасовище для худоби. Після вивчення цієї проблеми обов’язково буде прийнято певне рішення, бо влада завжди підтримувала тих, хто прагнув працювати. А от щодо низьких закупівельних цін на молоко, то було дано роз’яснення, що уряд нині робить все, щоб займатися його виробництвом було вигідно. Дорікнути певною мірою сільському голові можна було хіба що за те, що незадовільно проводилася роз’яснювальна робота про порядок виплат дотацій тим, хто утримує молодняк ВРХ.
На крик душі був схожим цілий перелік скарг колишнього бригадира механізаторів А.А. Тодоренка. Чим зайнятися йому, пенсіонерові, запитував він, коли бджоли на його пасіці, коли кропили ріпак на відділку радгоспу, потруїли і навіть не вибачилися за те, а викопав копанку в городі, то орендарі ставка нібито не давали набрати в неї води.
Ускладнювала цю проблему, безумовно, цьогорічна спека, рівень води знизився скрізь.
Однак, як виявилося, сільський голова брав участь у вирішенні і даної проблеми. А скаргу ветерана щодо розпаювання було взято на контроль начальником управління АПР РДА В.П. Бондариною.
На жаль, досить непроста ситуація склалася у стосунках між адміністрацією Осіївської школи і батьками учнів, які у ній навчаються. Висновок про це можна було зробити після спілкування з батьками, які прийшли на прийом. Рішення про поновлення однієї з працівниць шкільної їдальні на роботі було прийнято одразу ж, а остаточні висновки буде зроблено тільки після створення у ній батьківського комітету і спілкування з його представниками.
Були скарги на те, що не ремонтуються дороги. Їх автори могли і не знати, що сільська рада мала на те тільки чотири тисячі гривень, за які не особливо розженешся. Але сільський голова і в цьому випадку щось робить при підтримці спонсорів, тож обіцяв зарадити і вирішенню цієї проблеми.
На те, що на одному з хуторів не визначено день прийому лікарем, скаржився один із найактивніших депутатів цієї сільської ради М.В. Романенко. Він же просив, щоб влада посприяла з ремонтом клубу, вирішенні ще деяких питань.
Прийомний день вже буде визначено, тим більше, що в Осіївці так було завжди, а от з коштами на ремонт складніше. Але віриться, що і цю проблему буде знято.
Були питання у жителів Осіївки до фахівців земельного відділу, ветмедицини.
Однак, коли вони обговорюються в такий спосіб, без зволікань, у людей з’являється віра, що і по кожному з них будуть якісь переміни.
Павло КУШПЕЛА
