Обабіч дороги дерева, які охайно побілені, зарослі розчищено і все завдяки нашому сільському голові Анатолію Палагнію.
Далі зліва розташована дільниця №2, що є однією з кращих у Бершадських електромережах. Працюють тут спеціалісти, які разом із керівником підтримують порядок з благоустрою території, люблять квіти та свою роботу. Обслуговують сім населених пунктів, в аварійні дні вони завжди на передовій – відновлюють електропостачання. Недалеко від дільниці розташувалась Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, де директором Любов Осичнюк. Приміщення школи оновлене, тут упорядковані, гарно оздоблені класи, є всі матеріали для навчання.
Гордість школи – музей Р.А. Скалецького. Експонати, документи, світлини розповідають про творчий і життєвий шлях відомого композитораземляка.
Ставок вражає не тільки величиною, а й красою.
На центральній площі – магазини, їдальня. Тут головний об’єкт – пам’ятник загиблим воїнам у Великій Вітчизняній війні. Поруч Михайлівська амбулаторія, територія якої велика, засаджена деревами, квітами, все завжди охайне.
Очолює її сімейний лікар Іван Пікула, якому потрібно віддати належне за те, що він багато робить для збереження лікувального закладу. Сьогодні вже зроблено сучасний ремонт, обладнано медичною технікою. Але багато нарікань людей на те, що діє тільки денний стаціонар. Злощасна медична реформа зруйнувала мінімальні умови. Раніше людина могла підлікуватися, переночувати під наглядом медсестри. Не секрет, що село старіє, і люди не мають ні сил, ні змоги двічі на день ходити до амбулаторії, не кажучи вже про можливість дістатися районної лікарні.
На площі серед села кожної п’ятниці завжди людно, адже багато самотніх людей не в змозі поїхати на базар у райцентр і вдячні тим, хто привозить товари в село.
Чудові приміщення дитячого садка в центрі з охайним майданчиком, будинку культури з бібліотекою на другому поверсі.
Окрасою Михайлівки є будинки Михайла Баголи, Ріми Крупіної, Григорія Кошпетрука та інших, які можна ставити за приклад односельчанам.
У самому куточку села з однієї сторони цвинтар, а з іншої – зруйновані ферми без надії на відновлення, бо деякі сьогоднішні господарі не зацікавлені в розвитку тваринництва.
Не можна оминути і церкву, яка височіє над селом, виблискує куполами, час від часу її дзвони запрошують людей на молитву.
Хочеться сказати і про поля, які засіяні, оброблені, де зеленіють пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник та інші культури. Все впорядковане, дорога прогорнута, йдеш і радієш цій красі. Це праця людей і, звичайно, заслуга керівників Анатолія Головні (ФГ «Фермерпродукт сервіс»), якому нині довірили очолити район та Василя Гондарука (ПП «Валентина»).
Сьогодні непростий час, люди молять Бога, щоб український народ мав шанс на мир і мирне життя. Весь час російський народ був братнім, і дуже не хочеться, щоб було, як у Біблії про двох братів Каїна та Авеля.
Раїса РУДИК, с. Михайлівка.
