Виявляється, дехто не може вгомонитися і влаштовує всілякі перешкоди людям, які хочуть проходити по берегу річки, маючи на це законне право. Основи законодавства щодо користування прибережною смугою ми роз’яснювали у тих номерах газети, в яких писали про конфлікт, що виник тут через амбіції деяких хитрунів, які намагалися привласнити собі те, що їм не може належати згідно із законом.
А тепер знову – за рибу гроші…
Щоб переконатися, що проблема існує, їдемо знову на те місце, де, здавалося, пристрасті вляглися. Але тепер уже, як розповіли нам мешканці цієї вулиці, при заїзді на берег річки потрібно подивитися не в правий бік по ходу спуску до води, а на лівий.
На перший погляд, ніби все гаразд – після візиту авторитетної комісії, до якої входили й обласні екологи, люди з лівого боку вулиці перенесли паркан трішечки (ну зовсім трохи) від води, аби можна було пройти берегом над водою.
Мовляв, нате вам, набридливі скаржники. Майте!
Спробували й ми з колегою пройти трохи далі.
Та що це?
Подолавши якийсь десяток або й менше метрів, раптом стикаємося з несподіваною перешкодою – купою всяких гілляк. Вона має явно штучний характер – хтось добре постарався, аби зашкодити перехожим і дати зрозуміти, що, мовляв, не варто тут всяким вештатися. Відкидати галуззя не проблема, але й тут нас чекала несподівана заковика – виявляється, хтось передбачив, що будуть ходити тут усякі, і ті гілляки облив… мазутом.
Колега мій не став далі йти, а я, як кажуть, поперся. І як не старався, а уникнути мазутної пастки не вдалося – повертатися на службу довелося у забруднених штанях… Та ще й сорочці дісталося. Іншими словами, радійте, істоти з дрібновласницькою психологією: спрацювало! Мені ж подумалося: напевно, совість у цих людей забруднена, як оцей мазут…
Тепер у вільний від роботи час вишукую в Інтернеті способи виведення плям від мазуту і думаю про те, що, напевно, тут має спрацювати інший фактор – закон. Причому на повну силу.
Хто робить цю підлість із мазутом, поки що достеменно не можемо сказати. Напевно, ті, хто живе неподалік і не хоче, аби інші вільно ходили берегом. Хто вони? Вияснити це дуже просто, і при необхідності зловмисників знайдуть швидко.
… Коли їхали звідти, не давала спокою думка: чим усетаки і перед ким завинили мої штани?
Федір ШЕВЧУК.
