Пам’ятаю, як люди з організацій і колгоспів працювали над розчищенням дерев, побілкою, вирубкою заростей молодих пагонів. Усе це разом із засіяними полями радувало людей. Що ж тепер? Жахіття!
Замість раніше височезних тополь, які були окрасою дороги, непрохідні зарослі, занедбані дерева, пакети зі сміттям, пластик, поліетилен та інше.
Такий вигляд узбіччя пригнічує. Користуючись землею, орендарі не думають про те, як на узбіччі свого поля навести лад.
Центральну дорогу завжди обслуговував дорожній відділ.
На жаль, нині цього не вид но, хоч і техніка на озброєнні працівників розвиненіша, ніж була колись (є бензопили та інше).
Але є і приємні винятки. На узбіччі дороги у районі Поташні дерева розчищені, побілені. Це справа рук умілого організатора, господаря та керівника Євгена Бондарчука.
Він дбає не тільки про високі урожаї, але й про культуру поля.
Завжди було видно, який керівник у господарстві. Якщо казали: сильний, значить має організаторські здібності, працює не тільки в кабінеті, але й бачить усе, що робиться на підвладній йому території.
Господарства з такими керівниками були не тільки економічно сильними, але й прикладом для інших.
Добрими господарями села та поля можна назвати і керівників Михайлівки. При в’їзді в населений пункт височіє стенд, який з одного боку містить напис із побажанням «Щасливої дороги», а з іншого – «Вас вітає громада с. Михайлівки Бершадського району» та карту села. Завдяки Анатолію Палагнію, Михайлівському сільському голові, наведено лад на узбіччях доріг. У нього все під контролем.
Він має особливий підхід до кожного жителя села. Користується повагою та авторитетом односельців.
На добрі слова заслуговують і керівники господарств Василь Гондарук та Анатолій Головня, які, по можливості, допомагають у вирішенні нагальних питань. Крім того, Василь Якович ще й вправний господар на своїй території: узбіччя полів прибрані, польові дороги прогрейдеровані, дерева побілені, зеленіють сходи пшениці. На одній із територій над дорогою викопана криничка, височіє хрест, росте верба. У цьому місці будь-який подорожуючий може відпочити. Одним словом – у всьому панує лад. Чого не скажеш про ґрунтові дороги сіл Піщаної та Голдашівки.
Важливо, як ми ставимося до своєї землі, людей, як дбаємо про те, що залишиться після нас…
Раїса РУДИК, с. Михайлівка.
