А обурився я тому, що, як правило, воно вживалось тільки з негативним підтекстом на адресу чиновників, котрі навмисне чи то з якихось власних міркувань зволікали у розгляді і вирішенні звернень громадян. Поскільки у чомусь такому звинуватити мене не було жодної підстави, я й образився на таке звернення.
Вислухавши мене, співрозмовник, сміючись, відповів: «Дякую за повчання. Ну й відчитав мене мій помічник!». Аж тоді до мене дійшло, що на другому кінці проводу був саме шановний Василь Михайлович і я, звісно, зніяковівши, почав виправдовуватись. На що він сказав, що слово «бюрократ» вжив жартома і в інтерпретації «людина, котра працює за столом з документами». Я ж, іще раз повибачившись, відповів, що у такому випадку я з ним згоден. Розмова закінчилась обопільним сміхом з приводу дрібного (і єдиного!) непорозуміння, яке сталося між нами ненароком.
Юрій ЦІНЧИК. м. Бершадь.
