Навіть у широко розрекламованих соціальних ініціативах колишнього президента В. Ф. Януковича не було жодної згадки про п’ятимільйонну категорію, яку назвали дітьми війни.
У 2006 році в нашому районі проживало більше 10 тисяч дітей війни, а в нинішньому їх залишилося менше 6,5 тисячі. Відомо, де поділися близько 3,5 тисячі – вони щоденно відходять у вічність, не дочекавшись правди і справедливості в рідній державі.
Перебуваючи у Вінниці, звернув увагу: у місті знижені тарифи на проїзд у міському транспорті для пільгових категорій. Відразу виникло запитання: а чому в нашому районі діти війни не користуються пільговим проїздом в автобусах, що прямують до районного центру і навпаки?
Закон же повинен діяти в усіх містах і селах.
Сподіваюсь, що все ж таки нас почують керівники органів влади, і Закон України «Про соціальний захист дітей війни» буде діяти.
Прокіп ПОХИЛА, голова районної громадської організації «Діти війни».
