Працював тоді редактором Олександр Москаленко, відповідальним секретарем – Люксим Сорокін, коректором – Антоніна Станіславівна (прізвища не пам’ятаю).
Відділом листів завідував Дмитро Ткачук. Гарний був колектив. Нам із Володимиром відразу виділили кімнату, допомогли облаштувати побут. Ще й досі в пам’яті містечкові вулиці, кав’ярні, а особливо мені запам’яталися гори риби, яку продавали прямо із землі за копійки.
Дуже прихильною до нас була сім’я Дмитра та Галини Ткачуків, у якій тоді виховувалося троє чудових діточок.
Зберігся лист Дмитра до Володимира – щирий і дружній.
2 серпня 2012 року Володимир перейшов життєву межу. Дуже гірко втрачати близьку людину. Та вірю, що життя творчих людей і після дати відходу продовжується.
Торік у нашому місцевому видавництві вийшла посмертна збірка Володимира «Вічноцвіт Черемшини», якою він жив до останніх днів.
Перший її розділ присвячений його землякові – Марку Черемшині (13 червня цього року відзначатиметься його 140-річчя). Прониклива у нього пейзажна і любовна лірика.
Із щирою повагою і побажанням творчих успіхів, миру та спокою, родинних гараздів – Олена ГРИГОРАК,
с. Кобаки, Косівський район, Івано-Франківська область.
Від редакції. Пані Олена надіслала нам ошатно видану збірочку. Видання справді варте уваги, згодиться і вчителеві, і старшій людині, яка знає ціну втрат, і молодим.
Адже всі маємо пам’ятати, що на цій землі тимчасові, і розлука неминуча… Хто зацікавився збіркою, звертайтесь до редакції нашої газети.
